ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року
м. Київ
справа № 490/10876/23
провадження № 11-403апп25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гімона М. М.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
розглянула в порядку письмового провадження справу № 490/10876/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (головуючий суддя Лук`янчук О. В., судді Бітов А. І., Ступакова І. Г.), та
ВСТАНОВИЛА:
Вступ
У цій справі постало питання, чи наділені правом учасники справи оскаржити окрему ухвалу у випадку, якщо така ухвала безпосередньо їх не стосується та у ній не вирішувалося питання щодо їх прав, обов`язків та/або законних інтересів.
За наслідками розгляду позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову в позові. Одночасно суд постановив окрему ухвалу щодо адвоката, який представляв інтереси позивача, направивши цю ухвалу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області для вжиття відповідних дисциплінарних заходів.
Позивач не погодилася із окремою ухвалою та оскаржила її до суду апеляційної інстанції. Відкривши спочатку апеляційне провадження у справі, апеляційний суд в подальшому дійшов висновку про наявність підстав для його закриття. Мотивував таке рішення тим, що оскаржувана окрема ухвала стосується безпосередньо адвоката позивача, тому саме він має право на її оскарження, що узгоджується із приписами частини сьомої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
З таким процесуальним рішенням суду апеляційної інстанції позивач не погодилася та звернулася зі скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Передача справи мотивована необхідністю відступу від висновків Верховного Суду, відповідно до яких право на оскарження окремої ухвали виникає лише в осіб, яких стосується така ухвала, тобто стосовно яких вона постановлена і щодо яких зобов`язано вчинити дії, вжити відповідні заходи.
Велика Палата Верховного Суду не відступила від наведених висновків та виснувала, що з урахуванням особливої правової природи окремої ухвали як спеціального виду судового рішення правом на її оскарження в апеляційному або касаційному порядку наділені ті особи (учасники справи або особи, які не брали участі у справі), для яких окрема ухвала породжує юридично значущі наслідки та безпосередньо впливає або може вплинути на їх права, свободи та/або інтереси, тобто їх стосується.
З огляду на це Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу позивача залишила без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі - без змін.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 04 листопада 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діяв адвокат Шилов Владислав Юрійович (далі - представник позивача), через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просила:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 540320 від 02 листопада 2023 року;
- закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що порушення вимог підпункту «ґ» пункту 15.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) позивачем не допускалося, оскільки зупинка належного їй транспортного засобу була вимушеною та зумовлена технічною несправністю. На підтвердження цих обставин до адміністративного позову долучив, зокрема, копію договору, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , про надання послуг евакуатора, а також акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого на належному позивачу автомобілі було здійснено діагностику та заміну електрообладнання.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2. Центральний районний суд м. Миколаєва рішенням від 13 червня 2024 року відмовив у задоволенні позову.
Мотивував таке рішення тим, що факт порушення позивачем вимог підпункту «ґ» пункту 15.9 ПДР підтверджено відомостями дослідженого у судовому засіданні відеозапису із нагрудного відеореєстратора поліцейського. Суд першої інстанції відхилив посилання на технічну несправність транспортного засобу, вказавши, що згідно з даними цього ж відеозапису ОСОБА_1 не повідомила поліцейському про таку причину зупинки, а вказала, що забирала дитину з дитячого садочка. Більше того, автомобіль від`їхав з місця зупинки без допомоги евакуатора.
Надані представником позивача докази ремонту автомобіля та його евакуації суд визнав недопустимими. Так, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 припинив діяльність ще 10 лютого 2023 року, видом його діяльності була індивідуальна мистецька діяльність, а місцезнаходження - у м. Києві. Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що віддаленість від с. Мішково-Погорілове (місце проведення діагностики автомобіля) до АДРЕСА_1 (місце вчинення адміністративного правопорушення) складає 9 км, що за часом приїзду складає не менше 14 хв. ОСОБА_1 від`їхала з місця зупинки о 16:48, тоді як діагностика вже доставленого автомобіля із визначенням необхідного часу для проведення робіт була здійснена о 17:10.
Суд першої інстанції визнав допущену поліцейським описку щодо дати народження позивача в оскаржуваній постанові такою, що не впливає на правильність висновків про порушення ОСОБА_1 підпункту «ґ» пункту 15.9 ПДР.
3. Центральний районний суд м. Миколаєва також постановив і направив Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Миколаївської області окрему ухвалу від 13 червня 2024 року для вжиття відповідних дисциплінарних заходів щодо адвоката Шилова В. Ю. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії МК № 001872, виданого Радою адвокатів Миколаївської області). Зобов`язав Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Миколаївської області повідомити суд про вжиті заходи протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали.
За змістом окремої ухвали суд першої інстанції вказав, що інститут доказування в адміністративному судочинстві відіграє важливу роль, призначенням його є встановлення обставин у конкретній адміністративній справі та прийняття законного, обґрунтованого рішення.
Сервіси для юристів