ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 639/2745/23
провадження № 61-1282св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - комунальне підприємство «Ритуал» Харківської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова у складі судді Марченка В. В. від 30 серпня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П., від 07 грудня 2023 року і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
КП «Ритуал» Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з 1971 року по 1991 рік перебувала в трудових відносинах з КП «Ритуал» Харківської міської ради. Внаслідок двох нещасних випадків на виробництві КП «Ритуал» відповідно до актів форми Н-1 від 25 листопада 1988 року та від 29 травня 1991 року вона втратила працездатність на 80 %, у зв`язку з чим їй була встановлена інвалідність другої групи довічно.
3. Зазначала, що КП «Ритуал» за Законом України «Про обов`язкове страхування від нещасних випадків на виробництві» та Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженого ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472, повинно виплачувати їй компенсацію у розмірі 80 % від її середнього окладу на підприємстві, надавати раз на три роки безкоштовну санаторну путівку, надавати безкоштовні окуляри, надавати безкоштовні ліки та щомісячно виплачувати не менш ніж трьох мінімальних окладів на спеціальний медичний догляд, двох мінімальних окладів на звичайний догляд, одного мінімального окладу на побутовий догляд. Вважала, що усі види відшкодування повинні надаватися їй на постійній основі, а саме довічно.
4. Наказом КП «Ритуал» від 02 червня 1999 року № 27-к була зупинена виплата компенсації у розмірі 80 % від її середнього окладу на підприємстві з 02 липня 1999 року. Підставою для винесення зазначеного наказу зазначено рішення Президії Харківського обласного суду від 27 вересня 1991 року, однак зазначеного рішення не існує.
5. Зауважувала, що КП «Ритуал» не виплачує їй компенсації та не виконує свій обов`язок з передачі документів стосовно нещасних випадків на виробництві та профзахворювань до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.
6. 01 вересня 2021 року вона звернулась до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області із заявою про взяття її на облік та призначення страхових виплат як потерпілій внаслідок нещасного випадку на виробництві, проте її особова справа до компетентних органів відповідачем не передавалась, внаслідок чого їй було відмовлено у отриманні належних страхових виплат внаслідок травмування на виробництві.
7. Посилаючись на неправомірні дії відповідача, зазначала про завдання їй моральної шкоди, яка проявляється у тому, що протягом тривалого часу, з
1999 року по день звернення до суду, вона змушена була змінити звичний уклад життя, постійно відвідувати судові засідання, давати роз`яснення для різних інстанцій, неодноразово проходити позачергові переосвідчення МСЕК за рішенням суду, через нестачу коштів у сім`ї відбуваються конфлікти, вона почала нервувати, стала неврівноваженою, що погано вплинуло на стан її здоров`я. Заявляла, що постійні дії КП «Ритуал» щодо позбавлення її виплат по інвалідності є такими, що принижують її гідність.
8. Крім того, через ненадання путівок на санаторно-курортне лікування у неї погіршується стан здоров`я, а внаслідок виконання службових обов`язків, протягом всього часу праці на КП «Ритуал», пов`язаних з використанням у виробництві шкідливих речовин, у неї розвинулися хронічні захворювання різного ступеня тяжкості, а саме: бронхіальна астма другої стадії, силікозотуберкульоз, токсичний гепатит.
9. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: зобов`язати відповідача передати до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області документи, які підтверджують її право на страхові виплати; стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування шкоди кошти у розмірі 1 041,00 грн за період з 01 червня 1999 року по 01 грудня 2008 року, а також з 01 червня 1999 року по 2023 рік виплати професійної втрати, що становить 80 % трудового каліцтва.
Стислий виклад позиції відповідача
10. КП «Ритуал» заперечувало проти задоволення позову, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Зазначало, що відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2002 року у справі
№ 2-223/2002 визнано акт перевірки дотримання законодавства про працю
№ 1686 на ДСКП «Ритуал», припис Державної інспекції праці Харківською області №1684 від 06 жовтня 2000 року недійсним та встановлено відсутність вини
Сервіси для юристів