Постанова від 08.10.2025 року у справі №489/6074/23

Постанова

Іменем України

8 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 489/6074/23

провадження № 14-85цс25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткачука О. С.,

суддів Банаська О. О., Воробйової І. А., Губської О. А., Дашутіна І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» про визнання незаконними наказів, стягнення нарахованих сум при звільненні, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником

- адвокатом Лягу Юрієм Мірчовичем, на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21 лютого 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 травня 2024 року,

УСТАНОВИЛА:

Вступ

1. Спір у цій справі стосується реалізації працівником права на отримання виплат у зв`язку з його звільненням з роботи, а саме компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, а також суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

2. Суд першої інстанції своїм рішенням такі позовні вимоги задовольнив частково.

3. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги працівника щодо стягнення з роботодавця суми вихідної допомоги та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні вказаної вимоги. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати компенсації за невикористану відпустку змінив. Суд апеляційної інстанції зменшив розмір такої вимоги, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду (постанова від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц) та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19).

4. З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивачка не погодилася та звернулася зі скаргою до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який зі свого боку передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

5. Передача справи мотивована необхідністю відступу від висновків судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловлених у постанові від 6 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22, щодо неможливості зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв`язку з набранням чинності норми статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у новій редакції, яка обмежує період, за який може стягуватися середній заробіток, шістьма місяцями.

6. Перед Великою Палатою Верховного Суду постали такі питання:

1) чи є встановлення законом шестимісячного строку відповідальності гарантією співмірності, що виключає необхідність застосування пропорційності у кожному конкретному випадку стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

2) чи існує можливість судової дискреції при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням нової редакції статті 117 КЗпП України починаючи з 19 липня 2022 року з урахуванням обставин цієї справи.

7. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду мала вирішити виключну правову проблему та розтлумачити положення статті 117 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), яка набрала чинності 19 липня 2022 року.

Короткий зміст позовних вимог

8. 25 травня 2022 року рішенням наглядової ради Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (далі - АТ «Миколаївгаз», Товариство) (протокол № 25/05-2022) позивачку обрано до складу правління на посаду директора з капітального будівництва з 1 липня 2022 року. 24 червня 2022 року між нею та Товариством укладено строковий трудовий контракт.

9. 15 серпня 2023 року наказом № 1079-ос на підставі рішення наглядової ради Товариства ОСОБА_1 звільнена з посади з 16 серпня 2023 року відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України (пункт 1 наказу). Цим же наказом позивачці призначено виплату вихідної допомоги в розмірі шести середньомісячних зарплат та компенсацію за 18 днів невикористаної відпустки.

10. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду міста Миколаєва (найменування суду змінено на Інгульський районний суд міста Миколаєва) з позовом до АТ «Миколаївгаз».

11. Позивачка стверджує, що відповідно до розрахункового листа АТ «Миколаївгаз» на момент звільнення їй нараховано 4 012 795,10 грн, з яких: 3 668 182,08 грн - вихідна допомога; 163 783,26 грн - компенсація за невикористану відпустку; 14 453 грн та 5 029,00 грн - одноразові премії; 43 418,80 грн - оклад; 117 946,96 грн - оплати за середнім заробітком. За цим листом борг Товариства перед ОСОБА_1 на кінець серпня 2023 року становив 3 127 664,73 грн.

12. Проте в день звільнення Товариство не провело повний розрахунок.

13. 30 серпня 2023 року АТ «Миколаївгаз» погасило перед позивачкою заборгованість за виплатами при звільненні, проте не у повному обсязі.