Постанова від 06.05.2024 року у справі №932/11390/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року

м. Київ

справа № 932/11390/20

провадження № 61-100 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача- ОСОБА_4 ,

третя особа- Сьома дніпровська державна нотаріальна контора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 04 липня 2023 року у складі судді Цитульського В. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_3 , третя особа - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його та відповідача мати - ОСОБА_6 . Відповідач є його рідний брат.

Після смерті матері вони домовилися звернутися до нотаріуса для оформлення спадщини. Проте в обумовлений день він не зміг піти до нотаріуса, тому відповідач самостійно звернувся до нотаріуса. ОСОБА_3 мав повідомити у разі якщо його присутність у нотаріуса буде обов`язковою. Після візиту до нотаріуса відповідач повідомив, що подав заяву про прийняття спадщини за законом від них обох.

22 вересня 2020 року вони звернулися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, проте йому було відмовлено у видачі такого свідоцтва у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини,

а ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом

від 22 серпня 2020 року на 1/3 частку квартири

АДРЕСА_1 .

Позивач вважав, що він також прийняв спадщину після смерті матері, оскільки на момент її смерті проживав разом з матір`ю за адресою:

АДРЕСА_2 , а реєстрація місця проживання матері у квартирі АДРЕСА_1 не спростовує вказані обставини. Отже, виданим на ім`я відповідача свідоцтвом про право на спадщину за законом порушено його права, оскільки він також є спадкоємцем першої черги та відповідно до положень закону спадщина підлягала розподілу між ним та відповідачем у рівних частках.