Постанова ВГСУ від 31.10.2016 року у справі №913/193/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року Справа № 913/193/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України":Ісаєва Л.М. дов. від 05.07.2016ТОВ "СП"Колумб":Павленко В.В. дов. від 01.10.2016 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Колумб" на ухвалуГосподарського суду Луганської області від 15.06.2016та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 08.08.2016у справі№ 913/193/15 Господарського суду Луганської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Луганську доТовариства з обмеженою відповідальністю "СП "Колумб" простягнення 5182282,81 грн. за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СП "Колумб"доПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Луганськупророзірвання кредитного договору №61114К3 від 28.01.2014

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 15.09.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2015 первісний позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Колумб" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП"Колумб" заборгованість за кредитом в сумі 2 721 321,99 грн., заборгованість за процентами в сумі 406 231,56 грн., заборгованість за комісією в сумі 124,38 грн., інфляційні за простроченим кредитом в сумі 1 095 913,85 грн., інфляційні за простроченими процентами за кредитом в сумі 132 762,84 грн., 3% річних за простроченим кредитом в сумі 45 530,41 грн., 3% річних за простроченими процентами в сумі 5 980,12 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 60 568,00 грн. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Колумб" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" - відмовлено.

На виконання вказаного рішення місцевого господарського суду видано відповідний наказ від 03.12.2015 № 913/193/15.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Колумб" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2015 у справі №913/193/15 до закінчення проведення антитерористичної операції на території м. Луганськ та Луганської області.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.06.2016 (головуючий суддя Василенко Т.А., судді Лісовицький Є.А., Голенко І.П.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2016 (головуючий суддя Будко Н.М., судді М'ясищев А.М., Склярук О.І.) відмовлено ТОВ "СП "Колумб" у задоволенні заяви від 02.06.2016 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області у справі № 913/193/15 від 15.09.2015.

Ухвала місцевого та постанова апеляційного судів обґрунтовані положеннями статті 121 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на недоведення заявником обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання боржником судового рішення, та відсутність підстав для відстрочки його виконання.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Колумб" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача та відстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2015 до закінчення антитерористичної операції на території м. Луганськ та Луганської області.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 43, 121 Господарського процесуального кодексу України. Наголошує на тому, що суди безпідставно відмовили у задоволенні заяви про відстрочку рішення місцевого суду, оскільки усі потужності заявника знаходяться на окупованій території, що, на думку ТОВ "СП "Колумб", є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду.

У відзиві на касаційну скаргу банк просить залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснено у пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Встановлення та підтвердження факту наявності виключних обставин, на які посилається ТОВ "СП "Колумб", можливо лише внаслідок перевірки судом відповідних доказів наявності зазначених обставин, що безпосередньо впливають на можливість виконання рішення суду боржником у момент звернення рішення до виконання.

У свою чергу саме боржник повинен довести той факт, що обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, будуть тривати протягом періоду, до закінчення якого заявник просить відстрочити виконання рішення суду.

Як встановлено судами, у червні 2016 року ТОВ "СП "Колумб" звернулось до місцевого господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2015 по справі №913/193/15 до закінчення проведення антитерористичної операції на території м. Луганськ та Луганської області.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилався на складну фінансову ситуацію, що склалася на підприємстві внаслідок проведення на території м. Луганська антитерористичної операції. Зазначив, що основні активи і потужності ТОВ "СП "Колумб" фактично знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції в м. Луганську, у зв'язку із чим він призупинив свою діяльність на невизначений строк, що позбавляє його можливості виконати зобов'язання перед банком. На майно та транспорт товариства накладено арешт, але оскільки все майно залишилося на непідконтрольній українській владі території, це виключає можливість його реалізації в рамках виконавчого провадження.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав копію балансу на 31.12.2015, копію звіту про фінансові результати за 2015, копію довідки про рух грошових коштів за період січень-грудень 2015, копію постанови про арешт коштів боржника від 28.01.2016, копію довідок про розташування транспорту підприємства та виробничих площ у м. Луганську.

Разом з тим, під час розгляду заяви судами встановлено, що відповідачем після прийняття рішення Господарського суду Луганської області від 15.09.2015 у справі №913/193/15 було укладено ряд договорів:

- договір поставки №31 від 17.12.2015, укладений між ТОВ "СП "Колумб" (постачальник) та ТОВ "Редакція "Торгово-промислова Україна" (покупець) відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію на суму 3 593 640,00 грн.;

- контракт №3/122015 від 14.12.2015 укладений між ТОВ "СП "Колумб" (постачальник) та ТОВ "КОЛУМБ РУ" (покупець) відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію, а покупець прийняти та оплатити продукцію на суму 3 450 000 рублів РФ.

Також судами з'ясовано, що ТОВ "СП "Колумб" реалізує продукцію державним органам України, в тому числі Управлінню справами Верховної Ради України, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству закордонних справ та іншим. Так, на сайті https://prozorro.gov.ua розміщено інформацію про участь ТОВ "СП "Колумб" у публічних закупівлях за державні кошти 913 шт. нагрудних знаків до грамот Верховної Ради України, які проводились 28.07.2016 та результати аукціону, переможцем якого стало ТОВ "СП "Колумб". Загальна сума договору поставки нагрудних знаків становить 163 280,00 грн.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на червень 2016 року підприємство відповідача продовжує свою господарську діяльність, докази наявності виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відсутні.