ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2016 року Справа № 922/4115/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівБожок В.С., Коробенка Г.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргузаступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського судувід17.05.2016у справі№922/4115/15Господарського судуХарківської областіза позовомпрокурора Дзержинського району міста Харковадо1.Харківської міської ради 2.Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Сапсан"проскасування рішення, визнання недійсним державного акта та зобов'язання вчинити певні дії
за участю
- прокурора: - відповідача-2:Хорс К.Б. (посвідчення № 042931 від 15.04.2016) Фомін Р.Б. (довіреність від 25.12.2015),
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд 14.07.2015 з даним позовом, прокурор Дзержинського району міста Харкова просив визнати незаконним та скасувати пункт 9.2 додатку 1 до рішення 45-ої сесії 5-го скликання Харківської міської ради (далі - відповідач-1) від 23.06.2010 № 151/10 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування"; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 206699, площею 0,3886 га, розташовану у місті Харкові по вулиці Динамівській, з кадастровим номером 6310136300:07:002:0023; зобов'язати Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Сапсан" (далі - відповідач-2) передати територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради зазначену земельну ділянку за актом приймання-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення відповідача-1 суперечить вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статтям 133,135,137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985, у зв'язку з чим відповідний державний акт є незаконним, оскільки порушує права власника, а земельна ділянка, яка перебуває у власності відповідача-2 підлягає поверненню.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2015 (суддя Шарко Л.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Барбашова С.В., судді Істоміна О.А., Могилєвкін Ю.О.), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі заступник прокурора Харківської області просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
У відзиві відповідач-2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на те, що судами повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми права.
Відповідач-1 відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлявся про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використав наданого законом процесуального права на участь свого представника у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 23 червня 2010 року 45-ої сесії 5-го скликання відповідач-1 прийняв рішення № 151/10 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" згідно пункту 9.2 якого відповідачу-2 у власність надано земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 0,3886 га для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. "А-5" по вул.Динамівській, 1. Будівництво виконати до 01.06.2012.
Вказане рішення листом від 19.07.2010 відповідач-1 направив на адресу прокурора міста Харкова.
На підставі вказаного рішення, Управлінням Держкомзему у місті Харкові відповідачу-2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 206699, який зареєстрований в книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею.
В подальшому прокуратурою Дзержинського району міста Харкова проведено перевірку із вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території району, у ході якої, як зазначав прокурор, було встановлено, що пунктом 9 додатку 1 до рішення 45-ої сесії 5-го скликання відповідача-1 від 23.06.2010 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" № 151/10, відповідачу-2 надано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 0,3886 га, по вулиці Динамівській, 1 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови. Будівництво виконати до 01.06.2012.
За результатами вивчення правомірності передачі вказаної земельної ділянки прокурор дійшов висновку, що вказане рішення відповідачем-1 прийнято з порушенням чинного законодавства.
Апеляційним судом встановлено, що відповідно до статуту відповідач-2 є житлово-будівельним кооперативом, який засновано згідно з рішенням установчих зборів засновників кооперативу від 02.04.2010, метою якого є забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва або придбання багатоквартирного жилого будинку (будинків) та інших об'єктів нерухомого майна тощо.
Пунктами 5.1, 5.2 статуту відповідача-2 встановлено, що членами кооперативу можуть бути фізичні та юридичні особи через своїх представників, які визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог щодо вступу, зробили вступні та пайові внески, користуються послугами та беруть участь у поточній діяльності кооперативу. Фізичні особи можуть бути членами кооперативу, якщо вони досягли 18-річного віку (крім випадків встановлених законодавством щодо зменшення вікового обмеження до 16-річного віку) і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу. Фізичні або юридичні особи можуть бути членами кількох кооперативів.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилався на те, що під час прийняття спірного рішення відповідач-1 при вирішенні питання про надання відповідачу-2 спірної земельної ділянки зобов'язаний був з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до ЖК та Примірного статуту. При цьому відповідач-1 мав можливість з'ясувати вказані обставини, в зв'язку з тим, що рішення про створення відповідача-2 та список його членів у разі створення саме ЖБК повинен був затвердити виконавчий комітет саме Харківської міської ради; відповідно до абзацу 1 пункту 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, облік таких громадян здійснює виконавчий комітет саме Харківської міської ради; статут ОК "ЖБК "Сапсан" зареєстрований саме в цьому виконавчому комітеті. Відповідач-2 не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд мотивував його тим, що прокурором не доведені обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, та не доведено порушення права у спірних правовідносинах, оскільки відповідач-1 не є органом державної реєстрації юридичних осіб, а тому посилання прокурора на недотримання міською радою законодавства під час прийняття спірного рішення, не ґрунтуються на нормах законодавства, а також твердження прокурора про те, що відповідач-2 не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом, є помилковими. При цьому суд встановивши відсутність порушеного права дійшов висновку, що підстави для задоволення вимог прокурора відсутні.
Залишаючи без змін це рішення, суд апеляційної інстанції мотивував свою постанову тим, що оскільки відповідач-2 був створений із порушенням вимог законодавства, тому надання йому у власність земельної ділянки є порушенням прав власника цієї ділянки. При цьому цей суд виходив із того, що прокурор міста Харкова був присутній під час прийняття спірного рішення відповідачем-1, яке до того ж направлялося йому поштою відповідачем-1, тобто був обізнаний про його існування та зміст, а тому на підставі заяви відповідачів про застосування строку позовної давності у позові слід відмовити за пропуском цього строку.
Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні виходячи із наступного.
Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно п. 34 ч. 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону щодо регулювання земельних відносин.
Статтею 59 цього Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень.
Сервіси для юристів