Постанова ВГСУ від 31.08.2016 року у справі №910/12110/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 910/12110/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В., суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачаСінько А.А. (дов. від 10.05.2016 р. №9-5/1036)відповідачів1.Іскоростенська С.Я. (дов. від 22.04.2016 р. №9-5/1056) 2.Кравчук Ю.Д. (дов. від 04.06.2015 р.) 3.не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 р.у справі №910/12110/15 Господарського суду міста Києваза позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до 1) Київської обласної державної адміністрації; 2) Приватного підприємства "Стенд Плюс" 3) Приватного підприємства "Агріком-Інвест"про визнання недійсними розпоряджень, договорів оренди та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, Приватного підприємства "Стенд Плюс" та Приватного підприємства "Агріком-Інвест" про визнання недійсними розпоряджень Київської обласної державної адміністрації "Про надання в оренду земельних ділянок" від 23.11.2004 р. № 852 та № 852; визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 24.11.2004 р. та про зобов'язання повернути земельні ділянки на користь держави.

Під час розгляду даної справи Київською обласною державною адміністрацією, Приватним підприємством "Стенд Плюс" та Приватним підприємством "Агріком-Інвест" було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Прокурор заперечуючи проти вищевказаного клопотання зауважував про те, що на момент виникнення спірних правовідносин в силу положень частини 4 статті 268 Цивільного кодексу України на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється, а тому заява про застосування строку позовної давності є безпідставною.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2015 р. у даній справі (суддя Курдельчук І.Д.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 р. (колегія суддів: головуючий суддя Лобань О.І., судді Федорчук Р.В., Майданевич А.Г.), у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто судовий збір.

При вирішені даного спору, судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірні розпорядження та укладені на їх підставі договори оренди земельних ділянок суперечать вимогам законодавства, адже винесені головою Київської обласної державної адміністрації поза межами визначеної законом компетенції.

Разом з тим, враховуючи те, що прокурором було пропущено строк позовної давності та відповідачами було подано до суду відповідну заяву про її застосування, у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись із вищевказаними рішеннями, Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В касаційній скарзі Заступник прокурора Київської області посилається на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У запереченнях Київська обласна державна адміністрація обґрунтовує свою позицію щодо даної касаційної скарги, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У запереченнях Приватне підприємство "Стенд Плюс" висловлює позицію щодо даної справи, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 31.08.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 23.11.2004 р. № 852 "Про надання в оренду земельної ділянки" було: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду під розміщення торговельно-складських приміщень ПП "Агріком-Інвест" в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, розроблений державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за договором від 10.11.2004 р. № 17992 (пункт 1); вилучено з постійного користування Бориспільського держлісгоспу та надано в оренду на 49 років ПП "Агріком-Інвест" земельну ділянку площею 9,65 га лісів на території Щасливської сільської ради Бориспільського району під розміщення торговельно-складських приміщень (пункт 2); віднесено земельну ділянку, зазначену у пункті 2 розпорядження, до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (пункт 3).

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 23.11.2004 р. № 853 "Про надання в оренду земельної ділянки" було: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду під розміщення торговельно-складських приміщень ПП "Стенд Плюс" в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, розроблений державним підприємством ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за договором від 10.11.2004 р. № 17991 (пункт 1); вилучено з постійного користування Бориспільського держлісгоспу та надано в оренду на 49 років ПП "Стенд Плюс" земельну ділянку площею 9,65 га лісів на території Щасливської сільської ради Бориспільського району під розміщення торговельно-складських приміщень (пункт 2); віднесено земельну ділянку, зазначену у пункті 2 розпорядження, до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (пункт 3).

На підставі вищевказаних розпоряджень між Київською обласною державною адміністрацією та ПП "Агріком-Інвесг" був укладений договір оренди земельної ділянки від 24.11.2004 р. (зареєстрований в реєстрі за № 7041), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває в державній власності, загальною площею 9,65 га лісів (кадастровий номер 3220888000:03:004:0030), яка знаходиться в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Також, між Київською обласною державною адміністрацією та ПП "Стенд Плюс" було укладено договір оренди земельної ділянки від 24.11.2004 р. (зареєстрований в реєстрі за № 7042), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває в державній власності, загальною площею 9,65 га лісів (кадастровий номер 3220888000:03:004:0029), яка знаходиться в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Звертаючись до суду з позовом прокурор зауважував про те, що вищезазначені розпорядження та укладені на їх підставі договори оренди земельних ділянок суперечать принципам регулювання земельних та лісових відносин в Україні, та порушують інтереси держави.

Колегія суддів касаційної інстанції перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права зазначає про наступне.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.