Постанова ВГСУ від 31.08.2016 року у справі №908/5392/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 908/5392/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Божок В.С., Мачульського Г.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2015у справі№ 908/5392/14 Господарського суду Запорізької областіза позовомПрокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Скарабей-7"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:1. Державна інспекція сільського господарства в Запорізької області, 2. Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської радипрозобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, знести спорудиза участю представників:

прокуратури: Корс К.Б. (прокурор Генеральної прокуратури України),

позивача: не з'явився,

відповідача: Марковський М.С. (представник за дов.),

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "Скарабей-7" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,09 га та повернути її за належністю Запорізькій міській раді в стані, придатному для її подальшого використання, знести споруди, розташовані на вказаній земельній ділянці.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015 у справі №908/5392/14 позовні вимоги було задоволено частково: зобов'язано відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0336 га та повернути її за належністю Запорізькій міській раді в стані, придатному для її подальшого використання, знести споруди, розташовані на вказаній земельній ділянці. В решті позовних вимог було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2015 рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015 у справі №908/5392/14 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що акт перевірки від 30.05.2014 № 54 та акт обстеження від 30.05.2014 не є належним доказом в підтвердження факту самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ "Скарабей-7" на території Прибережної автомагістралі площею 0,09 га, а також вказує, що відповідачем на виконання вимог закону вчинялися дії щодо оформлення права користування земельною ділянкою, що свідчить про відсутність в діях відповідача ознак самовільного зайняття земельної ділянки.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального (ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 80, 116, 125, 126 Земельного кодексу України) та процесуального (ст. 4-7, 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України) права, а також неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України) та норм процесуального права (ст.ст. 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема, як зазначається скаржником:

- документи, що посвідчують державну реєстрацію права користування ТОВ "Скарабей-7" ОСОБА_6 на земельні ділянки уздовж Прибережної автомазістралі на центральному пляжі відсутні, що є порушенням вимог ст. 125 Земельного кодексу України;

- безпідставними є доводи суду апеляційної інстанції щодо незаконності проведення перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, що відбулася 30.05.2014, та неприйняття акту перевірки від 30.05.2014 №54, акту обстеження від 30.05.2014 як належних доказів на підтвердження факту самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки дії Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області в судовому порядку незаконними не визнано.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2008 між Приватним підприємцем ОСОБА_7 та ТОВ "Скарабей-7" було укладено договір про передачу права здійснення підприємницької діяльності на території міського пляжу в районі АДРЕСА_1 по Прибережній автомагістралі, відповідно до якої ПП ОСОБА_7 добровільно відмовився від усіх прав та обов'язків, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності на території міського пляжу в районі АДРЕСА_1, яке належить йому відповідно до Угоди № 1 про виконання умов конкурсу на право здійснення підприємницької діяльності, на користь ТОВ "Скарабей-7".

10.06.2008 між виконавчим комітетом Запорізької міської ради та відповідачем було укладено угоду № 1 про виконання умов конкурсу на право здійснення підприємницької діяльності на території міського пляжу в районі АДРЕСА_1.

Предметом цієї угоди, відповідно до п. 1.1, є надання права здійснення підприємницької діяльності на території міського пляжу в районі АДРЕСА_1 (Орджонікідзевський район, вихід з АДРЕСА_3 на Прибережну магістраль, ліва частина).

Відповідно до п. 2.1. угоди № 1 від 10.06.2008 виконавчий комітет Запорізької міської ради зобов'язується надати Переможцю (відповідачу) відповідний дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг на території міського пляжу в районі АДРЕСА_1.

Дана угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами та діє до 06.06.2028.

На підставі рішення № 41 від 24.06.2009 Управлінням розвитку підприємництва, торгівлі та послуг Запорізької міської ради ТОВ "Скарабей-7" було надано дозвіл на розміщення об'єкту (літнього майданчика) без відведення земельної ділянки.

22.04.2010 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення №161, пунктом 9 якого ТОВ "Скарабей-7" було зобов'язано здійснити комплекс заходів, направлених на підготовку місць масового відпочинку в весняно-літній період 2010 р., серед яких дозволено підприємцям обладнати міські пляжі літніми майданчиками, малими архітектурними формами, пляжним інвентарем для відпочинку жителів міста. Відповідно до п. 10 цього рішення управління земельних ресурсів в м. Запоріжжі Запорізької області, головне управління архітектури та містобудування міської ради були зобов'язані оформити документи по відведенню земельної ділянки ТОВ "Скарабей -7" для розташування та функціонування пляжу.

28.04.2010 між виконавчим комітетом Запорізької міської ради та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до вищевказаної угоди, якою п. 2.1 угоди був викладений в новій редакції, за змістом якої ТОВ "Скарабей-7" було надано дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг на території міського пляжу та прилеглої території в районі АДРЕСА_1 (Орджонікідзевський район, вихід з АДРЕСА_2, ліва частина пляжу). Крім того п. 3.1.8 Угоди № 1 від 10.06.2008 було також викладено в новій редакції, якою ТОВ "Скарабей-7" було зобов'язано розробити та узгодити ескізний проект благоустрою території (передбачено розміщення споруд для обслуговування відпочиваючих, розважальних атракціонів, дитячого майданчика з облаштуванням фундаментної підстави, пункт прокату інвентарю, туалети, тенти, доріжки, медичний пункт, а також пункт допомоги відпочиваючим на воді).

Додатковою угодою в п. 11 сторони також узгодили необхідність укладення договору оренди землі.

Пунктом 12 додаткової угоди № 1 від 28.04.2010 було визначено, що сторони погодили термін дії Угоди № 1 від 10.06.2008 з моменту підписання цієї додаткової угоди обома сторонами до моменту укладення договору оренди землі.