Постанова ВГСУ від 31.08.2016 року у справі №904/10567/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 904/10567/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Корсак В. А.

розглянувши матеріали касаційної скарги фермерського господарства "Весна"на постановуДніпропетровської апеляційного господарського суду від 12.05.2016р. у справі господарського суду№904/10567/15 Дніпропетровської області за позовомфермерського господарства "Весна"до1) товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД"про за участю представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2- визнання недійсним договору відступлення права вимоги Клипко С.В. дов. б/н від 25.12.2015 не з'явився Малікова О.В. дов. б/н від 29.08.2016В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року фермерське господарство "Весна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД" про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги №11203-ВПВ від 08.10.2015, укладеного відповідачами.

Позовні вимоги були вмотивовані тим, що основне зобов'язання ФГ "Весна" перед ТОВ "Агросфера" було виконано в повному обсязі, і відповідно договір відступлення права вимоги не породжує жодних прав та обов'язків ФГ "Весна" перед ТОВ "Агросфера ЛТД", а також жодною нормою Закону не передбачено заміну стягувача в зобов'язанні та відступлення права вимоги стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2016 (суддя - Воронько В.Д.), залишеним без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 (головуючого судді Вечірка І.О., суддів Кузнецова В.О., Науменка І.М.) відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, фермерське господарство "Весна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що чинним законодавством не передбачено заміну стягувача в зобов'язанні та відступлення права вимоги стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди, відступлення права вимоги неможливо на стадії виконавчого провадження.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Агросфера ЛТД" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення у справі законними та обґрунтованими, просить залишити їх в силі, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши в режимі відеоконференцзв'язку представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.03.2013 між Фермерським господарством "Весна" (покупець) та ТОВ "Агросфера" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №11203, за яким продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив, іменованих в подальшому Товар, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та Специфікацій до нього).

08.10.2015 між ТОВ "Агросфера" (Первісний кредитор) та ТОВ "Агросфера ЛТД" (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №11203-ВПВ, відповідно до якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги за Договором купівлі-продажу №1203 від 22.03.2013, який укладено між Первісним кредитором і Продавцем по Договору купівлі-продажу та ФГ "Весна" -боржником і Покупцем по Договору купівлі-продажу.

В пункті 1.2 Договору відступлення права вимоги зазначено, що до Нового кредитора переходять усі права (як майнового так і не майнового характеру) Первісного кредитора, передбачені Договором купівлі-продажу, в обсязі і на умовах, що існували станом на 08.10.2015 - дату переходу цих прав, а також переходять права, які виникнуть в майбутньому, після моменту переходу прав і будуть існувати у часі до повного виконання (задоволення) Боржником вимог Нового Кредитора, право на які передбачені умовами Договору купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 1.3 Договору відступлення права вимоги моментом переходу усіх прав від Первісного кредитора до Нового кредитора є 08.10.2015. З цієї дати Новий кредитор стає кредитором у зобов'язанні - Договорі купівлі-продажу і має усі права Кредитора (Продавця) у Договорі купівлі-продажу.

Фермерське господарство "Весна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсним вищенаведеного Договору відступлення права вимоги від 08.10.2015 на тих підставах, що передання кредитором своїх прав іншій особі за Договором відступлення права вимоги (договір цесії) на стадії примусового виконання рішення не є правонаступництвом, і заміна стягувача в зобов'язанні та відступлення права вимоги стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачено. Також на момент укладення Договору відступлення права вимоги основне зобов'язання ФГ "Весна" перед ТОВ "Агросфера" було виконано в повному обсязі, то Договір відступлення права вимоги не породжує жодних прав та обов'язків ФГ "Весна" перед ТОВ "Агросфера ЛТД", а отже, відступлення права вимоги є недійсними.

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій підставно керувались частинами 1, 3 статті 512 ЦК України, згідно яких кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог Первісного кредитора Новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

При цьому, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Судами встановлено, що відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор ТОВ "Агросфера" передав, а Новий кредитор ТОВ "Агросфера ЛТД" прийняв на себе право вимоги по зобов'язанням, передбаченим Договором купівлі-продажу №11023 від 22.03.2013. При цьому, в пунктах 1.3.4, 1.3.5, 1.3.6 Договору відступлення права вимоги було констатовано той факт, що на момент переходу права вимоги до Нового кредитора було прийнято ряд судових рішень про стягнення з Фермерського господарства "Весна" заборгованості, зокрема, у господарських справах №904/10126/14, №904/3910/14, у цивільній справі №183/3073/15(2/183/2109/15).

Посилання у Договорі відступлення права вимоги на те, що зміст зобов'язання, яке виникло із Договору купівлі-продажу та передається Новому кредитору, складає в тому числі право вимагати від боржника оплати суми боргу, яке підтверджено рішеннями судів та визначає залишок нестягнутої суми за вказаними рішеннями, лише конкретизує підстави утворення грошової вимоги, що передається Новому кредитору та не свідчить, що шляхом укладення зазначеної цивільно-правової угоди відбулась уступка права вимоги за рішеннями судів, а не за Договором купівлі-продажу.

Доводи Фермерського господарства "Весна", викладені в касаційній скарзі про те, що основне зобов'язання ФГ "Весна" перед ТОВ "Агросфера" було виконано в повному обсязі та відповідно Договір відступлення права вимоги №11203-ВПВ від 08.10.2015 не породжує жодних прав та обов'язків ФГ "Весна" перед ТОВ "Агросфера ЛТД", - були предметом розгляду судами попередніх інстанцій і відхилені, оскільки факт існування боргу ФГ "Весна" по Договору купівлі-продажу №11203 від 22.03.2013 на момент укладення Договору відступлення права вимоги є встановленим судовими рішеннями.