ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2014 року Справа № 9/332/05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Полянського А.Г., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р.у справігосподарського суду Миколаївської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"доВійськової частини А-1739про стягнення 23 460,38 грн.суб'єкт оскарженнявідділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
суб'єкт оскарження: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою за вх. № 01/28-7986 на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі - ВДВС) в якої просило: - визнати неправомірними дії ВДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню дублікату наказу господарського суду Миколаївської області від 19.12.2005р. по стягненню заборгованості у сумі 23460,38 грн.; - визнати недійсною постанову ВДВС від 03.12.2013р. про відмову у прийнятті до примусового виконання дублікату наказу господарського суду від 19.12.2005р. та у відкритті виконавчого провадження ВП №41024631; - зобов'язати ВДВС прийняти до виконання дублікат наказу господарського суду від 19.12.2005р.
В обґрунтування своїх вимог, заявник посилається на те, що державним виконавцем аргументація щодо неможливості прийняття виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження є помилковою, а відповідна постанова винесена всупереч приписам Закону України "Про виконавче провадження" та ст.3 п.3 розділу 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.02.2014 р. у справі №9/332/05, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р., скаргу ПАТ "Миколаївобленерго" задоволено.
Визнано неправомірними дії ВДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню дублікату наказу господарського суду Миколаївської області від 19.12.2005р. по стягненню заборгованості у сумі 23460,38 грн. у справі №9/332/06. Визнано недійсною постанову ВДВС від 03.12.2013р. про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження на підставі дублікату наказу господарського суду Миколаївської області від 19.12.2005р. по стягненню заборгованості у сумі 23460,38 грн. у справі №9/332/06. Зобов'язано ВДВС виконати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії щодо виконання дублікату наказу господарського суду Миколаївської області від 19.12.2005р. по стягненню з боржника на користь стягувача заборгованості у сумі 23460, 38 грн. у справі №9/332/06.
Вказані судові акти мотивовані тим, що постанова ВДВС від 03.12.2013р. прийнята з порушенням п.3 розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Не погоджуючись з зазначеними ухвалою та постановою, ВДВС звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні скарги позивача на дії ВДВС, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 2, 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", п. 3, 6 Постанови КМУ від 03.08.2011р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників". Зокрема, як зазначається скаржником, враховуючи зазначені норми, державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами за якими боржниками є державні органи, тому стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Державної казначейської служби України, без участі органів Державної виконавчої служби України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2005р. позов ПАТ "Миколаївобленерго" задоволений у повному обсязі та з Військової частини А-1739 (далі - відповідач, боржник) на користь ПАТ "Миколаївобленерго" стягнуто: 23460 грн. 38 коп. боргу, а також понесені судові витрати по справі: 234 грн. 60 коп. на сплату державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зазначене судове рішення набрало законної сили та 19.12.2005р. місцевим судом видано відповідний наказ на його виконання.
27.11.2013р. за вх. № 01/28-7606 зазначений вище наказ був направлений на виконання до ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області.
Постановою ВДВС від 03.12.2013р. відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання дублікату наказу № 9/332/05 від 19.12.2005р., на підставі п.8 ч.1 ст.26 ЗУ "Про виконавче провадження", відповідно до якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", що набрав чинності з 01.01.2013р. №4901-VІ, виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону №406-VII від 04.07.2013), у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватись відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
З 16.10.2013р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень" №583-VІІ, яким п. 3 розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" викладено в новій редакції, яка передбачає, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, ПАТ "Миколаївобленерго" заяву про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2013р. за № 01/28-7606 пред'явлено до виконання ВДВС у відповідності із вимогами п.3 розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та протягом шести місяців з дня набрання чинності зазначеного пункту, з огляду на що у ВДВС не було підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, в зв'язку з чим висновок господарського суду попередніх інстанцій про задоволення скарги позивача, колегія визнає правомірним.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду першої та апеляційної інстанції і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Сервіси для юристів