Постанова ВГСУ від 31.07.2014 року у справі №904/6013/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року Справа № 904/6013/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачаЛелеко В.В., дов. від 14.07.14відповідачаЛутцев Є.В., дов. від 10.01.14розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Кривбасводоканал"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.14у справі№904/6013/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереждоКомунального підприємства "Кривбасводоканал"простягнення 37 511,30 грн. заборгованості за договором постачання електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення 37511,30 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію. Позов обґрунтовано приписами статей 526, 527, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про електроенергетику".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 (суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/6013/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 (судді: Верхогляд Т.А. - головуючий, Білецька Л.М., Тищик І.В.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж заборгованість за реактивну електричну енергію у сумі 37511,30 грн. та 1720,50 грн. судових витрат. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії, підтверджено матеріалами справи.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що розрахунок вартості електричної енергії було здійснено позивачем з порушенням вимог Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (енергопостачальник) та Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (споживач) 01.02.2002 укладено договір №23 про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області, предметом якого є постачання і передача електроенергії Енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії Споживачем. Відповідно до пункту 4.1. договору Споживач зобов'язаний вносити плату за споживання активної електричної енергії у вигляді передоплати виключно коштами. Оплата за активну електроенергію здійснюється до уповноваженого банку на розподільчий рахунок Енергопостачальника. Відомості щодо рахунків наведені у розділі 12 цього договору. Пунктом 4.3 зазначеного договору сторони погодили, що Споживач здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок Енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунка-фактури Енергопостачальника, з наведеним у платіжних документах після слів "за перетоки реактивної електроенергії" інформації, зазначеної в п. 4.1. цього договору. Порядок розрахунку платежів за перетоки реактивної електроенергії наведений у додатку 9-а, для споживачів із багатозонним обліком у додатку 9-6, при цьому обсяг перетоків, за яким основний Споживач здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, встановлюється з урахуванням обсягів перетоків реактивної електроенергії субспоживачів, але за винятком перетоків, що пов'язані з передачею електроенергії до мереж Енергопостачальника. Основний Споживач стягує платежі за перетоки реактивної енергії із субспоживачів за умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Судами установлено, що у період з 01.08.2010 по 01.01.2011 відповідачу нараховано компенсацію за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 197695,17 грн., що підтверджується рахунками. Однак, як установлено, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати належним чином не виконав, заборгованість складає 37511,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж про стягнення з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 37511,30 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами, регулюються Правилами користування електричною енергією (далі Правила), затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28. Пунктом 1 Правил визначено, що електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Пунктом 3.5 Правил передбачено, що у разі виникнення зустрічного перетікання електричної енергії між електричними мережами споживача та електропередавальної організації розрахункові засоби обліку електричної енергії мають забезпечувати облік активної та реактивної електричної енергії в обох напрямках.

Згідно з пунктом 6.33 Правил величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Відповідно до пункту 3.2. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами контроль фактичного споживання реактивної електроенергії може здійснюватися традиційними лічильниками реактивної енергії або лічильниками зонного обліку, що фіксують споживання реактивної електроенергії за кожну зону добового графіка. Усі названі лічильники повинні мати стопори зворотного ходу. Пунктом 4.2.8. Методики визначено, що залежно від місць установлення розрахункових електролічильників стосовно межі розділу електромереж, розрахункова величина втрат реактивної електроенергії додається чи віднімається від визначеного лічильниками обсягу споживання реактивної електроенергії. Якщо при відніманні отримано результат, менший нуля, він приймається рівним нулю.

Відповідно до пункту 5.5 Методики, якщо електропередавальна організація здійснює розрахунки за перетікання реактивної енергії з основним споживачем, ураховуючи перетікання субспоживача, то: за наявності як у основного, так і у субспоживача приладів обліку реактивної електроенергії споживання субспоживача віднімається від споживання, значення якого зафіксоване на межі розділу електромереж електропередавальної організації та основного споживача, а генерація субспоживача віднімається від генерації, значення якої зафіксоване на тій самій межі. Якщо при відніманні отримано результат, менший нуля, то він приймається рівним нулю; за відсутності приладів обліку у субспоживача, а також в умовах їх наявності у субспоживача, але у разі їх відсутності в основного споживача, використовуються передбачені у пункті 4.1 Методики розрахункові значення споживання та генерації реактивної електроенергії, але плата основного споживача визначається без віднімання перетікань субспоживача; плата основного споживача визначається з використанням значення ЕЕРП, розрахованого до межі розділу електромереж електропередавальної організації та основного споживача; плата субспоживача електропередавальній організації визначається з використанням значення ЕЕРП, підрахованого до межі розділу електромереж електропередавальної організації та основного споживача.

Дослідивши матеріали справи господарські суди попередніх інстанцій установили, що розрахунок, наданий позивачем, здійснено з урахуванням положень укладеного між сторонами договору та у відповідності до Правил користування електричною енергією та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами.

При цьому судами були розглянуті заперечення відповідача та зазначено про те, що за відсутності у основного споживача приладу обліку, розрахунок здійснено позивачем на підставі пунктів 4.1, 5.5 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.