ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2016 року Справа № 922/6388/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Хармелія Трейдинг"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.03.2016у справі№ 922/6388/15 Господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хармелія Трейдинг"простягнення коштів,
за участю представників
від позивача: Таран М.І.;
від відповідача: Завада В.В.;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.02.2016 у справі № 922/6388/15 (суддя Чистякова І.О.) повністю відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 у справі № 922/6388/15 (головуючий суддя - Барбашова С.В., судді - Істоміна О.А., Плужник О.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2016 у справі № 922/6388/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги. Стягнуто з ТОВ "Хармелія Трейдинг" на користь ТОВ "Агрікор Холдинг" заборгованість в розмірі 220 000,00 грн, інфляційні втрати в сумі 128 911,24 грн, 3% річних в сумі 13 220,16 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хармелія Трейдинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 у справі № 922/6388/15 повністю, а рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2016 у даній справі залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 317, 319, 334, ч. 2 ст. 628, ст.ст. 638, 655, 712, 925 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 50 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.п. 7.5, 10.3.2.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 за № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.09.2008 за № 805/15496, ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 08.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" (відправник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хармелія Трединг" (перевізник) було укладено договір перевезення вантажу № 08-11 ХТАХ, відповідно до пунктів 1.1, 1.2. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж (згідно з транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу. Обсяг послуг та строки їх надання визначаються відповідно до додатків цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору перевізник зобов'язаний здійснити перевезення вантажу з використанням власного автотранспорту та власних паливно-мастильних матеріалів.
Пунктом 3.3 договору сторони обумовили, що відправник зобов'язаний у разі необхідності забезпечити перевізника необхідною для здійснення перевезень кількістю паливно-мастильних матеріалів з наступною компенсацією їх вартості перевізником.
Відповідно до п.п. 4.2 - 4.5 договору вартість перевезення та оплата послуг встановлюється сторонами окремо для кожного перевезення та закріплюється в додатку до договору, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальний та остаточний розмір плати за надані послуги за цим договором визначається згідно актів виконаних робіт, які є невід'ємними додатками до цього договору. Сторони дійшли згоди, що, в разі використання перевізником паливно-мастильних матеріалів відправника перевізник зобов'язується відшкодувати їх вартість відправнику за цінами, що діють на підприємстві відправника, згідно рахунка відправника. Розрахунки за використані перевізником паливно-мастильні матеріали відправника згідно пунктів 3.3. та 4.4. цього договору проводяться перевізником у безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок відправника не пізніше 10-ти банківських днів з моменту отримання відповідного рахунка відправника.
Згідно з п.п. 8.1, 8.2 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Укладення цього договору підтверджується складанням перевізного документа відповідно до вимог чинного законодавства України. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 цього договору, та закінчується 31.12.2012.
У Додатку № 2 до договору сторони погодили маршрут перевезення, розцінки (ціну перевезення вантажу з урахуванням використання перевізником власних паливно-мастильних матеріалів) та визначили строки перевезення вантажу.
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Агрікор Холдинг" передало, а ТОВ "Хармелія Трединг" прийняв 22 223,00 літрів дизельного палива на загальну суму 22 2230,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1620 від 30.11.2012 на суму 195 900,00 грн та видатковою накладною № 1714 від 14.12.2012 на суму 26 330,00 грн, а також податковими накладними № 55 від 30.11.2012 на суму 195 900,00 грн та № 62 від 14.12.2012 на суму 26 330,00 грн.
ТОВ "Агрікор Холдинг" для оплати вартості отриманих ТОВ "Хармелія Трединг" паливно-мастильних матеріалів виставлено та надано останньому два рахунки на оплату, а саме: № 214 від 30.11.2012 на загальну суму 195 900,00 грн та № 223 від 14.12.2012 на суму 26 330,00 грн.
Однак, всупереч умовам вказаного договору ТОВ "Хармелія Трединг" оплату вартості паливно-мастильних матеріалів своєчасно не здійснив, чим допустив виникнення заборгованості в розмірі 222 230,00 грн.
02.06.2015 з метою досудового врегулювання спору ТОВ "Агрікор Холдинг" надіслало на адресу ТОВ "Хармелія Трединг" претензію за вих. № 820 про погашення заборгованості.
Після отримання зазначеної претензії, ТОВ "Хармелія Трединг" сплатило ТОВ "Агрікор Холдинг" 2 230,00 грн з призначенням призначення платежу: оплата за паливно-мастильні матеріали згідно договору № 08-11 ХТАХ від 08.11.2012, про що свідчить виписка за рахунком ТОВ "Агрікор Холдинг".
У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Хармелія Трединг" умов договору від 08.11.2012 з оплати переданого йому дизельного палива, ТОВ "Агрікор Холдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Хармелія Трединг" про стягнення з останнього на користь ТОВ "Агрікор Холдинг" заборгованості в сумі 362 131,40 грн, з яких: 220 000,00 грн - основна заборгованість, 128 911,24 грн - інфляційних витрат та 13 220,16 грн - 3% річних.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності, місцевий господарський суд виходив з того, що договір № 08-11 ХТАХ від 08.11.2012 за своїм змістом та правовою природою є договором перевезення вантажу і не містить елементів договору купівлі-продажу чи поставки в частині поставки відправником паливно-мастильних матеріалів перевізнику, оскільки відповідно до умов вказаного договору перевізник не стає власником паливно-мастильних матеріалів і не має права розпоряджатися ними на свій розсуд. Крім того, відповідно до чинного законодавства документом який підтверджує відпуск позивачем нафтопродуктів є заповнена форма відпуску нафтопродуктів за № 16-НП, яку не було надано останнім, що свідчить про те, що позивач не здійснював реалізацію палива. Таким чином, до договору № 08-11 ХТАХ від 08.11.2012 повинні застосовуватись положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини, які виникають з договорів перевезення, в тому числі щодо встановлення строку позовної давності тривалістю в один рік.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове про задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що договір перевезення вантажу № 08-11 ХТАХ від 08.11.2012 є договором змішаного типу і містить елементи різних зобов'язань - перевезення та поставки (купівлі-продажу), оскільки положення пунктів 3.3, 4.4 та 4.5 договору відносяться до умов щодо поставки (купівлі-продажу) паливно-мастильних матеріалів (ПММ), кількості ПММ, ціни та строків оплати їх вартості (проведення розрахунків). При цьому, підписанням видаткових накладних № 1620 від 30.11.2012 та № 1714 від 14.12.2012, які є первинними обліковими документами, сторони зафіксували факт здійснення господарських операцій, тим самим встановивши договірні відносини, відмінні від перевезення вантажів, зокрема, договірні відносини з поставки ПММ, що є підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отримане дизельне паливо не пізніше 10-ти банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку. При цьому, можливість передачі ПММ для належного здійснення перевезення з наступною компенсацією відповідачем їх вартості була передбачена сторонами у договорі як додаткова умова, що необхідна для належного виконання обов'язку з боку відповідача, що не є тотожним поняттю реалізації нафтопродуктів у прямому розумінні, а тому вимоги Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України не підлягають застосуванню в даному випадку. Таким чином, до спірних правовідносин повинна застосовуватися загальна позовна давність, тривалістю три роки, оскільки заявлені позивачем вимоги не пов'язані з перевезенням вантажу, а виникли у зв'язку з непроведенням відповідачем розрахунків за отримані паливно-мастильні матеріали.
Сервіси для юристів