Постанова ВГСУ від 31.05.2016 року у справі №905/1329/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Справа № 905/1329/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Васищака І.М.

Палія В.В.,

за участю представників:

Позивача: Награбового О.О., дов. від 09.11.2015 № 31;

Відповідача: Мізіна А.П., дов. від 30.05.2016 № б/н; Князева В.О., дог. від 30.09.2015 № 18/2015-Юр;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "МКМ" на рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2016

у справі № 905/1329/15 господарського суду Донецької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Азур Ейр Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "МКМ"

про стягнення 122 434,82 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Ютейр-Україна" (перейменоване на товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Азур Ейр Україна") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "МКМ", просило (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.11.2015 № 1232) (т. 1, а.с. 227-229) стягнути з відповідача 48 527,93 грн. пені, 4 266,91 грн. 3% річних, 69 639,98 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором блок-чартеру від 11.03.2013 № 06.19-2013 (т. 1, а.с. 3-7).

У заяві від 23.11.2015 відповідач просив застосувати позовну давність до вимог про стягнення штрафних санкцій (т. 1, а.с. 224-225).

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2015 (суддя Матюхін В.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2016 (головуючий Ломовцева Н.В., судді Скакун О.А., Татенко В.М.) (т. 2, а.с. 39-42) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "МКМ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Азур Ейр Україна" 4 266,91 грн. 3% річних, 69 639,98 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 245-247).

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю фірми "МКМ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило відновити строк, прийняті судові акти скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема, 229-232, 234, 343 ГК України (т. 2, а.с. 93-99).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2016 відновлено товариству з обмеженою відповідальністю фірми "МКМ" пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.05.2016 (т. 2, а.с. 91-92).

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Азур Ейр Україна" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість прийнятих судових рішень і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.