Постанова ВГСУ від 31.03.2016 року у справі №922/4137/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року Справа № 922/4137/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" від позивача: Замкова М.О. від відповідача: 1.Безуглий М.Д.; 2.Яковлева К.В. від третьої особи: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Харківської області від 15.09.2015 року та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року у справі№ 922/4137/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівське хлібоприймальне підприємство"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг простягнення 1 353 323, 71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівське хлібоприймальне підприємство" (далі відповідач) про стягнення 1 353 323, 71 грн. - основний борг, який виник у відповідача (на думку позивача) при виконанні договору № 03 П - ПРГ -13 -2014 від 31.12.2013 року (далі Договір) за період квітень - травень 2015 року.

Підставою для звернення з позовом були проведені позивачем технічні розрахунки обсягів спожитого природного газу відповідачем за квітень у кількості 75,324 тис. кубічних метрів, згідно акту приймання - передачі № ХА 000000272 та за травень у кількості 95, 270 тис. кубічних метрів згідно акту приймання - передачі № ХА 000000377 (далі Акти).

Обґрунтуванням позовних вимог є, у тому числі, норми Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, газопостачання та споживання, затвердженими наказом Мінпалива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618 (далі Правила).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.09.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що заборгованість в розмірі 1 353 323, 71 грн., яка нарахована позивачем на підставі технічних розрахунків та актів приймання - передачі за спірний період не підтверджена позивачем відповідними доказами.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що судами невірно застосовані Правила та вважає, що акти приймання - передачі природного газу, про які зазначено вище, фіксують обсяги та вартість поставленого відповідачу природного газу у квітні та травні 2015 року.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

31.12.2013 року між сторонами у справі було укладено Договір (позивач - постачальник, відповідач - споживач) (т.1.а.с. 10-13).

Предметом Договору є постачання природного газу в обсязі та порядку передбаченому договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість газу в розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених Договором.

01.04.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору (т.1 а.с. 15-17).

Фактично, зазначена додаткова угода є новою редакцією Договору.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014 року.

Пунктом 10.1.1 передбачено, що Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов при цьому сторони мають переоформити додаток щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

До матеріалів справи (т.1 .с.19-27) залучені укладені сторонами додаткові угоди до Договору, які стосувались зміни ціни природного газу та його обсягу.

Згідно до додаткової угоди № 10/574 від 31.03.2015 року (т.1 а.с. 27) визначений помісячний обсяг постачання природного газу.

31 грудня 2014 року між сторонами у справі підписана технічна угода № 03ТУ-ПРФ 97-2015Б (т.1 а.с. 122-124), яка регламентує порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами.

Технічна угода набирає чинності з дати її підписання та, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2015 року та діє до 31.12.2015 року.

Що стосується спірного періоду (квітень - травень 2015 року), то згідно до зазначеної додаткової угоди № 10/574 від 31.03.2015 року позивач повинен поставити у квітні 2015 року 0,5 тис. м.куб., в травні 2015 року постачання природного газу відповідачу не передбачено.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 28-32) залучені копії листів позивача в яких він просить підписати акти, згідно яких обсяг природного газу (на думку позивача) поставленого ним за спірний період складає 170, 594 куб.м.

Вказаний обсяг природного газу зазначений у технічних розрахунках позивача (т.1 а.с. 31-34) зроблений на підставі пунктів 5.12, 5.13 Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, технічні розрахунки зроблені в зв'язку з тим, що згідно роздруківок з коректора за квітень та травень 2015 року у роботі вимірювального комплексу встановленого у відповідача виникли паузи, які унеможливлювали функціонування вимірювального комплексу у штатному режимі та під час яких облік спожитого газу не ведеться. Згідно до роздруківок архіву аварійних ситуацій з коректора паузи виникли внаслідок відсутності електричного живлення коректора на протязі 75, 22 год. за квітень та 96 год. за травень.

Взаємовідносини сторін у даній справі регулюються, крім норм ЦК, ГК України, Договором, Технічною угодою та спеціальними нормативними актами, а саме: Правилами користування природним газом для юридичних осіб затверджених постановою НКРЕЕ 13.09.2012 року № 1181 (які діяли у спірний період), що регулюють відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення) та Правилами.