ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2016 року Справа № 910/20050/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.суддівЯценко О.В., Фролової Г.М.перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.02.2016у справі № 910/20050/15 Господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Київська міська рада, 2) Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) простягнення боргу, розірвання договору оренди та виселення
в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаЦибізова О.О.- - відповідачаОСОБА_6- - третьої особи-1Миронюк О.А.- - третьої особи-2не з'явився
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2015 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просило суд: розірвати договір оренди від 18.07.2007 № 87-Упр(ДВ)-07, укладений між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4; стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" заборгованості по орендній платі за договором оренди від 18.07.2007 №87-Упр(ДВ)- 07, а саме: суму основного боргу з врахуванням індексу інфляції в розмірі 56 900,24 грн., пені в розмірі 9 488,71 грн. та 3 % річних в розмірі 541,71 грн.; виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 з нерухомого майна (частини вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, що знаходиться за адресою: станція: метро "Площа Льва Толстого"; зобов'язати демонтувати тимчасово огороджуючу конструкцію (кіоск) за адресою: станція метро "Площа Льва Толстого" загальною площею 8,0 кв. м. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом, а.с.48-49).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 (головуючий Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх В.Б.) у даній справі позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції (з урахуванням заяви про зміну вимог по касаційній скарзі, яка прийнята судом).
Комунальне підприємство "Київський метрополітен", Київська міська рада, Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 18.07.2007 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен", як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, як орендарем, було укладено договір оренди № 87-Упр(ДВ)- 07 та додаткові угоди № 149 від 21.07.2008, № 233 від 01.10.2008, № 450 від 31.12.2008, № 337 від 28.09.2011, якими сторони неодноразово продовжували дію договору оренди (т.1., а.с.20-24, 32-34).
За умовами договору оренди, орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 02.02.2006 № 23/3114 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, а саме частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, що знаходиться за адресою: станція метро "Площа Льва Толстого", для торгівлі товарами народного споживання.
Об'єктом оренди є частина вестибюлю (переходу), визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, загальною площею 8,0 кв.м., згідно з викопіюванням з схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору (пункт 2.1 договору).
18.07.2007 на виконання умов договору зазначений об'єкт оренди був переданий відповідачу за актом приймання-передачі майна в оренду (т.1., а.с.26).
Спір у справі виник у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом міста Києва. На думку позивача, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору оренди наявні правові підстави для його розірвання у судовому порядку, виселення відповідача із займаного орендованого майна, зобов'язання останнього демонтувати огороджувальні конструкції, а також стягнення заборгованості з орендної плати.
Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.
Правовідносини з оренди державного та комунального майна, врегульовуються положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі по тексту - Закону), Главою 58 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) та параграфом 5 глави 29 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України).
Відповідно до статті 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з статтею 19 цього Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Приписами частини третьої статті 18 Закону та пунктом 4.2. договору встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Умовами пункту 3.1 договору визначено, що за користування об'єктом оренди орендар (відповідач) сплачує орендодавцю (позивачу) орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91 та на дату підписання Договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною Договору, становить: 441,68 грн. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на червень 2007 року (з врахуванням індексу інфляції по травень 2007 року) становить 3 533,45 грн. без ПДВ.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (пункт 3.2 договору оренди).
У відповідності до пункту 3.5. договору оренди сторони дійшли згоди, що всього сума по договору з урахуванням ПДВ 20 % з розрахунку на червень 2007 року складає 4 464,90 грн.
Оплата по договору проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
29.05.2015 позивач звертався до відповідача з претензією щодо сплати суми заборгованості з орендної плати за договором оренди від 18.07.2007, пені, 3 % річних за період з грудня 2014 року по травень 2015 року, однак вказана вимога залишена останнім без реагування (т.1., а.с.45-46)
Сервіси для юристів