ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2016 року Справа № 904/8927/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.суддівЯценко О.В., Фролової Г.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2016у справі № 904/8927/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон"простягнення 234 063,13 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:- - позивачаГоцко Р.В.- - відповідачане з'явився
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 234 063, 13 грн., з яких: 198 125,00 грн. - штраф у розмірі 20 %, 35 938,13 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов біржового договору в частині строків поставки товару.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2015 (суддя Мілєва І.В.) у даній справі в позові відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 (головуючий Кощеєв І.М., судді: Євстигнеєв О.С., Науменко І.М.) вказане рішення скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" - 198 125, 00 грн. штрафу; 33 853, 10 грн. пені; 3 479, 60 грн. судового збору за подання до господарського суду позовної заяви. В задоволенні решти позову -відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон", як постачальником, укладено біржовий договір, за умовами якого, постачальник передає покупцю у власність товар: пшениця м'яка 2 клас, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
В пункті 3.1. біржового договору (в редакції додаткового договору № 1 від 10.04.2014) сторони узгодили, що сума попередньої оплати за цим договором складає 70 % вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 1 074 775, 80 грн. Попередня оплата здійснюється покупцем в два етапи згідно з підпунктом 4.1. цього договору.
Додатковими договорами сторони визначили, що постачальник передає покупцю у власність товар: пшениця 6 класу у кількості 437,750 т за ціною 1 664,81 грн./кг на загальну суму 728 770, 58 грн. з ПДВ ( додатковий договір № 2 від 07.10.2014 ) ( а. с. 19-20 ); пшениця 6 класу у кількості 138,750 т. за ціною 1 664,81 грн./кг на загальну суму 230 992, 39 грн. з ПДВ ( додатковий договір № 3 від 30.10.2014) ( а. с. 21-22 ); ячмінь 3 класу у кількості 257,500 т. за ціною 1 774,81 грн./кг на загальну суму 457 013, 58 грн. з ПДВ (додатковий договір № 4 від 31.10.2014 ) ( а. с. 23-24 ).
На підставі поданих до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору покупець перерахував постачальнику 1 074 775, 80 грн. попередньої оплати, що підтверджено виписками з рахунку за 06.12.2013, 06.05.2014, а постачальник поставив покупцю товар на визначених додатковими договорами умовах, що підтверджено відповідними актами приймання-передачі зерна від 07.10.2014, 30.10.2014, 31.10.2014 (а.с. 27-29).
Пунктом 7.2. біржового договору передбачено, що за порушення строків виконання постачальником зобов'язання з поставки товару з нього стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого обсягу товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад п'ятнадцяти днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості недопоставленого обсягу товару, розрахованих від ціни фіксингу, що діяла на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на останній день поставки (підпункт 1.2. цього договору).
Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної поставки товару належним чином не виконав, позивачем нарахована пеня у розмірі 0,1 % та штраф у розмірі 20 % від вартості недопоставленого обсягу товару, що становлять 234 063, 13 грн.
Вимоги позивача про сплату неустойки залишені відповідачем без належного реагування та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом про її стягнення з відповідача у судовому порядку.
Колегія вважає висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову достатньо обґрунтованим, виходячи з наступного.
Статтею 663 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В пункті 1.2 біржового договору визначено термін поставки товару до 01.10.2014 включно.
Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, обґрунтовано виходив з того, що додатковими договорами від 07.10.2014 № 2, від 30.10.2014 № 3, від 31.10.2015 № 4 сторони не вносили зміни в основні умови зобов'язання, натомість, погодили зміну пункту 3.3 основного договору, виклавши його в іншій редакції та зафіксували факт здійснення поставки партії іншого товару в рахунок виконання зобов'язання не змінюючи при цьому строків його поставки.
Враховуючи, що термін поставки товару встановлений договором до 01.10.2014 включно, а поставка товару фактично відбулась 07.10.2014, 30.10.2014, 31.10.2014, про що свідчать залучені до матеріалів справи копії актів приймання-передачі, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про порушення відповідачем строків поставки товару.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сервіси для юристів