ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2015 року Справа № 924/1211/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої Л. Рогач за участю представників:позивачаСоколовський Р.В. - довіреність від 16.03.2015 р.відповідачаДрозд Ю.В. - довіреніст ьвід 30.09.2014 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря-32"на постановувід 26.11.2014 р. Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 924/1211/14 господарського суду Хмельницької областіза позовомКомунального підприємства "Спецкомунтранс"до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря-32"простягнення 9 616,05 грн. В С Т А Н О В И В :
У серпні 2014 р. КП "Спецкомунтранс" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСББ "Зоря - 32" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів в сумі 9 616,05 грн., з яких: 8 540,49 грн. заборгованість, 525,84 грн. витрати від інфляції, 74,61 грн. проценти за користування коштами, 475,11 грн. пеня, посилаючись на приписи статей 193, 231 Господарського кодексу України, статей 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, а також умови укладеного між сторонами договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 31 від 01.03.2013 р., за умовами якого відповідачу за період з січня по липень 2014 р. були надані послуги та виставлені рахунки, які останнім неоплачені з посиланням на припинення дії договору.
Разом з цим, як зазначав позивач, згідно пунктів 30, 31 договору від 01.03.2013 р., цей договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або його перегляд. Дія договору припиняється у разі, коли відпала потреба у наданні послуг і в інших випадках, передбачених законом, а в даному випадку потреба не відпала і послуги, передбачені договором № 31, у 2014 р. відповідачу надавались.
Крім того, позивач зазначав, що згідно з рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.02.2014 р. у справі № 924/1616/13, договір № 31 від 01.03.2013 р. не є розірваним та продовжує свою дію.
У відзиві на позовну заяву ОСББ "Зоря - 32" зазначало, що позивачем розрахунок заборгованості здійснено в порядку, визначеному договором № 31 від 01.03.2013 р., в той час, як вказаний договір не було пролонговано, а його дія закінчилась 31.12.2013 р., у зв'язку із надісланням відповідачем відповідної заяви відповідно до пункту 30 цього договору, тобто зважаючи на те, що договір № 31 від 01.03.2013 р. припинив свою дію 31.12.2013 р., між сторонами склалися бездоговірні відносини і вартість наданих послуг підлягає визначенню шляхом здійснення розрахунку вартості наданих послуг за фактично вивезені за спірний період побутові відходи.
Крім того, нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних можливо за порушення грошових зобов'язань, які виникають з договору, що з огляду на припинення дії договору № 31 від 01.03.2013 р., унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 р. (суддя Субботіна Л.О.) у позові відмовлено повністю.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що в період з січня по липень 2014 року між позивачем та відповідачем не існувало договірних відносин щодо надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів, з огляду на припинення цього договору відповідно до пункту 30.
При цьому, господарським судом Хмельницької області 16.10.2014 р. винесені окремі ухвали керівництву КП "Спецкомунтранс" та ОСББ "Зоря - 32" про вжиття заходів щодо забезпечення врегулювання відносин по наданню послуг з вивезення твердих побутових відходів, накопичених на об'єктах відповідача.
За апеляційною скаргою КП "Спецкомунтранс" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Крейбух О.Г., Демянчук Ю.Г., Юрчук М.І.), переглянувши рішення господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 26.11.2014 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з ОСББ "Зоря-32" на користь КП "Спецкомунтранс" 8 540,49 грн. основного боргу, 51,75 грн. 3 % річних, 319,65 грн. інфляційних втрат. В позові про стягнення 475,11 грн. пені, 22,86 грн. 3 % річних та 206,19 грн. інфляційних втрат - відмовив.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, зокрема, що на виконання договору № 31 від 01.03.2013 р. за період з січня по липень 2014 р. КП "Спецкомунтранс" було надано відповідачеві послуги з вивезення твердих побутових відходів та виставлено рахунки на загальну суму 8 540,49 грн., які останнім не сплачені, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню, як й сума інфляційних та річних у розмірі, згідно із розрахунком суду. Разом з цим, судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні вимог про стягнення пені з огляду на те, що нарахування пені не передбачено умовами договору.
Крім того, судом апеляційної інстанції були відхилені доводи відповідача про припинення договору № 31 від 01.03.2013 р. з 31.12.2013 р. з посиланням на те, що з урахуванням пунктів 30, 31 договору необхідна згода КП "Спецкомунтранс", який є єдиним суб'єктом надання послуг з вивезення побутових відходів на території м. Кам'янець - подільського, на заяву ОСББ "Зоря - 32" про відмову від договору № 31 від 01.03.2013 р. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем згода на розірвання договору не надавалась, а у листі від 23.01.2014 р. № 7 позивач повідомив відповідача про пролонгацію договору на 2014 р.
ОСББ "Зоря - 32" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р. скасувати, а рішення господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 р. у даній справі залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає про неправильне застосування апеляційним судом статті 631 Цивільного кодексу України стосовно встановлення факту припинення договору № 31 від 01.03.2013 р., який, як встановив суд першої інстанції, припинив свою дію 31.12.2013 р., оскільки відповідач скориставшись своїм правом, на підставі пункту 30 цього договору, у визначений строк повідомив позивача про відмову від договору, а відтак, вимоги позивача про стягнення заборгованості після припинення цього договору є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 379 від 25.03.2010 р. КП "Спецкомунтранс" визнано виконавцем послуг із збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів для всіх категорій споживачів у м. Кам'янці-Подільському (а.с. 22), а рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 2179 від 29.11.2012 р. (до якого вносились зміни згідно з рішенням виконкому № 629 від 16.05.2013 р.) встановлено скорегований тариф на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів. (а.с. 31, 60).
01.03.2013 р. між КП "Спецкомунтранс" (виконавець) та ОСББ "Зоря-32" (замовник) укладено договір № 31, відповідно до пункту 1 якого виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, передбачених цим договором на підставі договору № 875 від 22.03.2012 року на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Кам'янець-Подільського та відповідно до схеми санітарного очищення (а.с. 17-18).
Згідно пункту 8 договору № 31 від 01.03.2013 р., обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм затверджених органом місцевого самоврядування. Розрахунок обсягів і вартості послуг згідно норм визначений у пункті 9 цього договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 10 договору), а тариф, затверджений рішенням міської ради від 29.11.2012 р. за № 2179 "Про встановлення скорегованого тарифу на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів" на момент укладення договору, передбачений сторонами у пункті 11 договору. Пунктом 12 договору сторонами передбачалось, що розрахунок проводиться щомісячно до 30 числа поточного місяця, за попередній місяць.
Договір діє з 01.03.2013 р. по 31.12.2013 р. і набирає чинності з дня його підписання.
Відповідно до пункту 30 цей договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії, одна із сторін не заявила про відмову від договору або його перегляд.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога КП "Спецкомунтранс" про стягнення з ОСББ "Зоря - 32" заборгованості за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів, пені, інфляційних втрат та річних у розмірі 9 616,05 грн., з посиланням на приписи статей 193, 231 Господарського кодексу України, статей 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, умови укладеного між сторонами договору, з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором з оплати наданих за період з січня по липень 2014 р. послуг з вивезення побутових відходів.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами частини 1 статті 903 вказаного Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Сервіси для юристів