ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2017 року Справа № 910/9241/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Корсак В.А. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційну скаргу компанії ІПСЕН ФАРМА С.А.С. (IPSEN PHARMA S.A.S.), Франція,
на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.09.2016
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016
у справі № 910/9241/16
за позовом компанії ІПСЕН ФАРМА С.А.С. (IPSEN PHARMA S.A.S., далі - Компанія), Франція,
до 1. Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба), м. Київ,
2. товариства з обмеженою відповідальністю фірми "О.Д. Пролісок" (далі - ТОВ фірма "О.Д. Пролісок"), с. Велика Вільшанка Київської області,
про визнання недійсним свідоцтва України № 173116 від 10.07.2013 на знак для товарів та послуг "СМЕКТОВІТ".
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Мамуня О.С. предст. (дов. від 06.04.2016), Капітоненко А.Г. предст. (дов. від 06.04.2016), Ніколаєнко А.Л. предст. (дов. від 06.04.2016)
відповідачів 1. Запорожець Л.Г. предст. (дов. від 21.11.2014)
2. Кучеренко В.О. предст. (дов. від 01.08.2016)
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про: визнання недійсним повністю свідоцтва України № 173116 від 10.07.2013 на знак для товарів та послуг "СМЕКТОВІТ"; зобов'язання Служби внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № 173116 від 10.07.2013 на знак для товарів та послуг "СМЕКТОВІТ" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний знак для товарів і послуг не відповідає умовам надання правової охорони.
До позовної заяви Компанії додано заяву про забезпечення позову шляхом: заборони Службі вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 173116 іншим особам та щодо припинення дії свідоцтва України № 173116 у зв'язку з повною або частковою відмовою від нього власника зазначеного свідоцтва до винесення місцевим господарським судом рішення по суті даної справи; заборони ТОВ фірма "О.Д. Пролісок" повністю або частково передавати виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 173116 іншим особам та припиняти дію свідоцтва України № 173116 шляхом відмови від нього повністю або частково до винесення місцевим господарським судом рішення по суті даної справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2016 у справі № 910/9241/16 (суддя Зеленіна Н.І.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 (судді Сотніков С.В. - головуючий, Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.), заяву Компанії про вжиття заходів забезпечення позову залишено без задоволення з посиланням на недоведеність позивачем: існування фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, та що невжиття таких заходів в подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Також судом зазначено, що самі лише припущення позивача не являються доказами реального наміру ТОВ фірма "О.Д. Пролісок" щодо вчинення дій з передачі прав на знак для товарів і послуг або відмови від знаку повністю чи частково.
Компанія звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про задоволення заяви Компанії про вжиття заходів до забезпечення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з неправильним застосуванням норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ фірма "О.Д. Пролісок" просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Представник Служби в усних поясненнях, наданих у судовому засіданні 31.01.2017 касаційну скаргу підтримав.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Процесуальні підстави для застосування заходів до забезпечення позову визначає стаття 66 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.
Сервіси для юристів