Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №925/1847/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 925/1847/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є.(доповідач у справі), суддів:Жукової Л.В., Коваленка В.М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 рокута ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.06.2016 рокуу справі Господарського суду № 925/1847/15 Черкаської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Укр Євро Трейд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003"про банкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Фаворит-2003"- Сурай С.В.

ФОП ОСОБА_6

Арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09 червня 2016 року у справі № 925/1847/15 (суддя Хабазня Ю.А.) визнано недійсним договір про відшкодування витрат № 11/3-К від 14.01.2015р., укладеного між Підприємством об'єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" і ТОВ "Фаворит-2003"; визнано вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 в розмірі 1 082 025,14 грн. вимог не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу, 13 558,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу; підприємства об'єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" в сумі 23 246 919,87 грн., які підлягають погашенню позачергово за рахунок заставного майна, 2 436 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу, відмовлено у визнанні вимог цього кредитора конкурсним на суму - 19 119 636,82 грн. та вирішено інші процесуальні питання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2016 року у справі № 925/1847/15 (судді: Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Шипко В.В.) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09 червня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими процесуальними документами, скаржник товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати процесуальні акти судів попередніх інстанцій та скерувати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами норм процесуального права, зокрема, ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України), що у полягає у порушенні процесуальних прав боржника у зв'язку з відсутністю фіксування судового процесу технічними засобами у порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03 грудня 2015 року місцевим господарським судом порушено провадження про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" за загальною процедурою в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство) за заявою ТОВ "Укр Євро Трейд".

В подальшому, ухвалою суду першої інстанції від 03.12.2015 року у даній справі здійснено заміну ініціюючого кредитора ТОВ "Укр Євро Трейд" на правонаступника - фізичну особу підприємця ОСОБА_6 (далі по тексту ФОП ОСОБА_6). Ухвала про визнання кредиторських вимог ФОП ОСОБА_6 не оскаржувалася, а відтак набрала законної сили і є обов'язковою до виконання.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів щодо правомірного включення до реєстру вимог кредиторів вимоги ФОП ОСОБА_6 у сумі 1 082 025,14 грн. - вимог не забезпечених заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу та 13 558 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання та в порядку встановленому ст. 23 Закону про банкрутство, в межах тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство звернулося з кредиторськими вимогами з врахуванням заяви про уточнення вимог підприємство об'єднання громадян "Черкаситара" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" (далі по тексту ПОГ "Черкситара") на загальну суму 42 366 556,69 грн.

Свої вимоги до боржника ПОГ "Черкаситара" обґрунтовує наявністю заборгованості за договорами про відшкодування витрат № 11-К від 10.01.2012р., № 11/1-К від 09.01.2013р., № 11/2-К від 09.01.2014р., № 11/3-К від 14.01.2015р. в сумі 36 311 032,92 грн.; за договором доручення від 12.01.2011р. з додатковою угодою до нього від 11.05.2012р. на суму 6 055 523,77 грн.

Судами встановлено, що між боржником і ВАТ "Банк "Фінанси і Кредит" було укладено ряд кредитних договорів, на підставі яких боржник отримав і зобов'язався погасити кредит на загальну суму 18 270 000 грн. з нарахованими процентами у строк до 10.12.2015р., що підтверджується банківськими виписками і платіжними дорученнями, наданими ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит".

В забезпечення виконання вказаних договорів було укладено ряд договорів забезпечення (поруки і застави), зокрема договори поруки із ПОГ "Черкаситара".

У період цих правовідносин боржник і ПОГ "Черкаситара" (окремо без участі банку) уклали договори про відшкодування витрат № 11-К від 10.01.2012р., № 11/1-К від 09.01.2013р., № 11/2-К від 09.01.2014р., № 11/3-К від 14.01.2015р., відповідно до яких ПОГ "Черкаситара" зобов'язалося виконати взяті на себе зобов'язання за договорами поруки щодо сплати основного боргу і процентів за кредитними договорами, а боржник зобов'язався відшкодувати всі витрати ПОГ "Черкаситара" протягом 10 днів після закінчення дії договорів.

На підставі матеріалів справи суди встановили, що ПОГ "Черкаситара" були перераховані кошти у сумі 23 246 919,87 грн. Вказані кошти були перераховані кредитором з цільовим призначенням платежу на погашення кредиту за кредитними договорами та погашення нарахованих за ними процентами.

Таким чином, зобов'язання, що виникли на підставі кредитних договорів, були виконані в повному обсязі, тобто судами встановлено факт повного погашення поручителем ПОГ "Черкаситара" заборгованості боржника перед банком за кредитами і процентами, а відповідно і перехід до поручителя ПОГ "Черкаситара" в силу ст. 556 Цивільного кодексу України прав кредитора у цих зобов'язаннях, в тому числі і тих, що забезпечували його виконання.

Разом з тим, у зв'язку з переходом прав банку до ПОГ "Черкаситара" за кредитними договорами до останнього також перейшли права за договорами забезпечення, що були укладені між боржником та банком, в зв'язку з чим судами законно і обґрунтовано визнано вимоги ПОГ "Черкаситара" ВГОІ "Рух за рівні можливості" з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 23 246 919,87 грн. у першу чергу, як вимоги які забезпечені заставою майна боржника.

У задоволенні вимог заявника на суму 13 064 113,05 грн. - 3% річних і інфляційних, нарахованих на підставі договорів про відшкодування витрат судами правомірно відмовлено, оскільки зобов'язання ПОГ "Черкаситара" погашати за боржника кредит і відсотки за користування ним виникли не з договорів про відшкодування витрат, а з договорів поруки.

Обов'язки ж боржника, встановлені у п. 2.2 договорів про відшкодування витрат суперечать обов'язкам, які виникли у боржника внаслідок правовідносин поруки відповідно до ч. 2 ст. 556 та ст. 558 Цивільного кодексу України, згідно з якими: до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання; поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. Закон не передбачає обов'язку боржника відшкодовувати витрати поручителя (поручитель має право на оплату послуг, яка не передбачена договорами поручительства та договорами про відшкодування витрат). Також закон визначає можливість виникнення у поручителя прав кредитора до боржника у разі повного виконання забезпеченого порукою зобов'язання, але тих прав які виникають з договорів про надання кредиту і його забезпечення, а не з тих прав, які передбачені договорами про відшкодування витрат.

Користуючись правом, визначеним ст. 20 Закону про банкрутство, кредитор фізична особа підприємець ОСОБА_6 звернувся із заявою про визнання недійсним договору про відшкодування витрат № 11/3-К (далі - договір № 11/3-К, спірний договір), укладеного між ПОГ "Черкаситара" та ТОВ "Фаворит-2003" та спростування майнових дій боржника по прийняттю на себе зобов'язань за спірним договором.