Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №910/4813/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 910/4813/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора м. Києвана постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№ 910/4813/16 Господарського суду м. Києваза позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000"третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проповернення земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаВізір А.С.- відповідачаБратікова О.П.- третьої особине з'явився- ГПУТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" про повернення земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Михальської Ю.Б., Корсакової Г.В.), у позові відмовлено повністю. Судові рішення обґрунтовані тим, що суду не надано доказів самовільного використання саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" земельної ділянки, надані суду акти обстеження земельної ділянки № 16-0424-08 від 01.03.2016 та №16-0949-08 від 24.05.2016 складено без участі представника власника газозаправного пункту та споруди операторської, доказів того, що саме відповідач займає земельну ділянку, площею 0,002 га на Кільцевій дорозі, 2А у Святошинському районі міста Києва матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням та постановою, заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована порушенням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 116, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

В своєму позові касатор послався на необхідність повернення земельної ділянки площею 0,002 га, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" власнику з приведенням її у придатний для використання стан. Свою вимогу він обґрунтовує тим, що відповідач використовує цю земельну ділянку без правовстановлюючих документів для експлуатації та обслуговування газово-заправного пункту та споруди операторської на Кільцевій дорозі, 2А у Святошинському районі міста Києва.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" не скористалося правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведення огляду Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради складено акти обстеження земельної ділянки №16-0424-08 від 01.03.2016 та №16-0949-08 від 24.05.2016 із зазначенням, що дана земельна ділянка використовується ТОВ "Барс 2000" для експлуатації та обслуговування газозаправного пункту та споруди операторської, згідно з даними земельного кадастру земельна ділянка за вказаною адресою обліковується, як землі не надані у власність чи користування. Документи, що посвідчують право власності чи користування на земельну ділянку у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради відсутні.

Крім того, зі змісту зазначених актів обстеження земельної ділянки вбачається, що обстеження проведене посадовою особою третьої особи у відповідності до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890, ст.187, 189 Земельного кодексу України на підставі запиту прокуратури міста Києва від 24.02.2016 №05/1-195-15.

При складенні актів були відсутні представники відповідача, отже акти обстеження підписані лише посадовою особою Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Більовським І.В.

Документи, що посвідчують право власності чи користування на земельну ділянку у Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації станом на 31.12.2012 не зареєстровані.

На підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія вважає висновки суду місцевої та апеляційної інстанції достатньо обґрунтованими, виходячи з наступного.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 вказаного Кодексу).

Оскільки, земельна ділянка належить до комунальної власності міста, виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Згідно з частиною 1 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За приписами статей 125, 126 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Матеріали справи не містять будь-яких правовстановлюючих документів відповідача на право користування спірною земельною ділянкою. Згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка за адресою Кільцева дорога, 2А у Святошинському районі міста Києва обліковується, як землі не надані у власність чи користування.

Статтею 189 ЗК України зазначено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Пунктом 1.3 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003р. №16/890, основними завданнями самоврядного контролю є: забезпечення додержання фізичними і юридичними особами вимог земельного законодавства; запобігання порушенням законодавства у сфері використання і охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.