Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №910/12122/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 910/12122/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Іванової Л.Б.

за участю представників:

позивача - Сидорченка В.В., Куницького В.В.,

відповідача - Перепелиці А.В.,

третьої особи - Некрасова Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2016

та на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2015

у справі № 910/12122/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про визнання недійсним одностороннього правочину

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування від 10.04.2015 № 10/974.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2015 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2015 (колегія суддів у складі: суддя Мельник В.І. - головуючий, судді Усатенко І.В., Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 (колегія суддів у складі: суддя Зубець Л.П. - головуючий, судді Алданова С.О., Мартюк А.І.), позов задоволено. Визнано недійсною заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зарахування № 10/974 від 10.04.2015. Приймаючи вказані рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що заява відповідача суперечить ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, оскільки вимоги, про зарахування яких відповідачем було подано спірну заяву, не є ані безспірними, ані зустрічними вимогами.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2016, рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2015 і прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 4, 42, 43, 33, 43, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 99, 101 ГПК України, ст.ст. 3, 6, 12, 204, 214, 601, 602, 611, 614, 623, 1166, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 203, 224 ГК України, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності". Зокрема, відповідач навів наступні доводи:

- господарським судом апеляційної інстанції не враховано надані ПАТ "Укрнафта" докази відсутності спору, з огляду нате , що відповідач на підставі ст. 214 ЦК України відмовився від одностороннього правочину, про що позивач був повідомлений листом від 22.12.2015;

- висновок господарських судів про те, що зарахуванням можуть бути припинені лише безспірні вимоги, суперечить положенням ч. 2 ст. 601 ЦК України, згідно з якою для зарахування достатньо заяви однієї сторони, а також ст. 602 ЦК України, якою визначений вичерпний перелік позадоговірних зобов'язань, що не можуть бути припинені зарахуванням, а саме - зобов'язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

- господарські суди застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, що не підлягають застосуванню. До правовідносин між сторонами підлягають застосуванню ст.ст. 1166, 1212, 1213 ЦК України, які регулюють позадоговірні правовідносини з відшкодування шкоди, а не збитків, про які йдеться в ст.ст. 611, 614, 623 ЦК України, ст. 224 ГК України, на які послалися господарські суди у своїх рішеннях;

- факт заподіяння позивачем шкоди відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи доказами;

- позивачем не було надано доказів наявності у нього власного ресурсу газу для забезпечення потреб населення;