Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №909/203/16

Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №909/203/16

07.02.2017
Автор:
Переглядів : 169

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 909/203/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології"на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2016у справі № 909/203/16 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Волеум Індастріз"до1) Товариства з обмеженою відповідальні "ІСТ Агро трейдінг"" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс ПВП"про визнання укладеним договору та стягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаВаленко А.С.- - відповідача-1не з'явився- - відповідача-2Новіков І.І.- - відповідача-3не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 (головуючий Кузь В.Л., судді: Давид Л.Л., Желік М.Б.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2016 у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волеум Індастріз", Товариство з обмеженою відповідальні "ІСТ Агро трейдінг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс ПВП" не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

30.11.2016 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергозберігаючі технології" надійшли письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

Товариство з обмеженою відповідальні "ІСТ Агро трейдінг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс ПВП" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування Львівським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 91 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 цього кодексу, щодо поновлення строку подання скарги.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд встановив, що оскаржуване судове рішення прийнято місцевим господарським судом 14.04.2016, повний текст якого складено 20.04.2016 та направлено сторонам 21.04.2016, а відповідна апеляційна скарга подана через суд першої інстанції 05.07.2016, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого частиною першою статті 93 ГПК України. Ця обставина підтверджена скаржником у касаційній скарзі.

Клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваного рішення направлено судом простою кореспонденцією та отримано колишнім представником ТОВ "НЕСТ" Архангельським С.А. лише 28.06.2016. Апелянт також послався на неможливість скористатися послугами поштового зв'язку та відсутність кваліфікованої правової допомоги, у зв'язку з відмовою вказаного представника від подальшої участі у даній справі. Таким чином, скаржник вважає, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.

Колегія вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно відхилив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, враховуючи наступне.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Стаття 53 ГПК України передбачає оцінку господарським судом касаційної інстанції при вирішенні питання про відновлення строку обґрунтованості доводів касатора.

Проаналізувавши доводи скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, оскільки причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних перешкод для своєчасного подання належно оформленої апеляційної скарги, у клопотанні не наведено.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст