ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2016 року Справа № 905/2946/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКоробенка Г.П., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь, Донецька обл.на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.08.2016 рокуу справі господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс", м. КиївдоПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь, Донецька обл.простягнення 360 078, 89 грн.
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промімпекс" (далі за текстом - ТОВ "Компанія "Промімпекс") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі за текстом - ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча") про стягнення основного боргу в розмірі 100 000 грн., 37 232, 62 грн. пені, 11 103, 58 грн. 3 % річних та 211 742, 42 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.2015 року залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року позовні вимоги задоволено: присуджено до стягнення з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на користь ТОВ "Компанія "Промімпекс" заборгованість у розмірі 100 000 грн., 37 232, 62 грн. пені, 11 103, 58 грн. 3 % річних, 211 742, 42 грн. інфляційних втрат та судовий збір.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу, інфляційних втрат, 3 % річних та пені за поставлений товар є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт поставки позивачем товару і заборгованості відповідача в сумі 100 000 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей і не заперечується відповідачем, однак товар в порушення умов договору повністю та своєчасно відповідачем оплачено не було, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у вищевказаній сумі; також, враховуючи факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленого товару позивачем правомірно нараховано відповідачу 37 232, 62 грн. пені, 11 103, 58 грн. 3 % річних та 211 742, 42 грн. інфляційних втрат.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року і припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з наявністю третейського застереження.
ТОВ "Компанія "Промімпекс" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
Сторін згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.01.2013 року ТОВ "Компанія "Промімпекс" (постачальник) та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) укладено Договір поставки № 342 (далі за текстом - Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали товари (далі - ресурси) на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору кількість, номенклатура обладнання вказується у специфікаціях до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.
В п. 3.1 Договору передбачено, що поставка ресурсів здійснюється видами транспорту вказаними у Специфікаціях.
Відповідно п. 3.2 Договору постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, вказаних у Специфікаціях, відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення комерційних термінів "Інкотермс - 2010".
Згідно з п. 3.3 Договору строки поставки ресурсів вказуються у Специфікаціях.
Відповідно п. 5.1 Договору оплата здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, який вказаний у Договорі.
В п. 5.2 Договору передбачено, що оплата покупцем ресурсів здійснюється в строк, що визначений у Специфікації, який обчислюється з моменту поставки ресурсів і надання документів, передбачених в п. 6.4 Договору.
Згідно з п. 6.4 Договору постачальник зобов'язаний надати покупцеві до початку прийому ресурсів наступні документи: рахунок на оплату ресурсів (оригінал); транспортні і супровідні документи (в тому числі товарно-транспортну накладну (оригінал) і накладну на поставлені ресурси (оригінал) під час поставки автомобільним транспортом, залізничну накладну під час поставки залізничним транспортом); сертифікат чи паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, коли постачальник не є виробником) (копія); пакувальні документи (копія); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законом випадках); акт прийому-передачі ресурсів (у 2-х екземплярах), оформлений зі сторони постачальника; інші документи, вказані у Специфікації.
Відповідно до п. 10.5 Договору він діє до 31.12.2013 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) по даному Договору.
Додатковою угодою № 1 сторони продовжили строк дії Договору поставки № 342 від 25.01.2013 року до 24.01.2015 року (п. 1 Додаткової угоди).
В Специфікаціях № 1 від 25.01.2013 року, № 2 від 06.03.2013 року, № 3 від 10.07.2013 року, № 4 від 16.09.2013 року, № 5 від 03.10.2013 року, № 6, № 7 від 01.01.2014 року, № 8, № 9 від 27.02.2014 року, № 10, № 11 від 24.04.2014 року, № 12, № 13 від 02.06.2014 року, № 14, № 15 від 10.09.2014 року, № 16, № 17, № 18 від 02.09.2014 року, № 19, № 20 від 12.11.2014 року до Договору поставки № 342 від 25.01.2013 року сторонами погоджено найменування, кількість та ціну продукції та графіки поставки до Специфікацій № 1 та №2.
Вказані Специфікації підписано обома сторонами без зауважень та скріплено печатками підприємств.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, факт поставки товару позивачем і прийняття його відповідачем підтверджується видатковими накладними № 411 від 15.09.2014 року, № 412 від 15.09.2014 року, № 413 від 15.09.2014 року, № 448 від 13.10.2014 року, № 449 від 13.10.2014 року, № 450 від 13.10.2014 року, № 509 від 05.11.2014 року, № 620 від 25.12.2014 року, підписаними відповідачем без зауважень, відповідно до яких позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 585 801, 65 грн. та відповідними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 3027 від 09.09.2014 року, № 3383 від 09.10.2014 року, № 3679 від 03.11.2014 року, № 4372 від 23.12.2014 року.
Сервіси для юристів