Постанова ВГСУ від 30.11.2015 року у справі №904/7248/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 904/7248/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргууповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 (головуючий суддя Чимбар Л.О., судді Чоха Л.В., Антонік С.Г.) та ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2015 (суддя Забарющий М.І.) у справі№ 904/7248/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ІНВЕСТ КОМПАНІ"простягнення 39.164.399,44 грн.,за участю представників:позивачаЯнкова А.В.,відповідача не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2015, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015, позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" та додані до неї документи повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погодившись з вказаними ухвалою місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані ухвалу та постанову скасувати, а справу направити до місцевого суду для розгляду позовної заяви позивача по суті.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами було прийнято оскаржувані ухвалу та постанову з порушенням норм процесуального права, а саме ст. ст. 63, 54 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" суди повернули з посиланням на те, що позивач до позовної заяви не додав розрахунку суми стягуваної заборгованості за кредитом у розмірі 30.000.000,00 грн., який надавався декількома траншами; крім того, серед позовних матеріалів відсутні докази та посилання на них у позові щодо перерахування відповідачу зазначеної суми кредиту.

Колегія судів вважає вказану позицію помилковою, виходячи з такого.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК (п. 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Перелік підстав повернення позовної заяви без розгляду, регламентований ст. 63 ГПК України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з позовом, визначив ціну позову (про що зазначено і в постанові апеляційного суду), а також як додаток до позовної заяви надав детальний розрахунок суми заборгованості за кредитом (а. с. 7, 48), про що зазначив і в переліку додатків. Однак суди залишили поза увагою вказаний розрахунок та, відповідно, дійшли помилкового висновку про його відсутність.

Щодо посилань судів попередніх інстанцій на відсутність доказів та посилань на них у позові щодо перерахування відповідачу суми кредиту колегія суддів відзначає таке.

Відповідно до ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя (після порушення провадження у справі) вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема: з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково; зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії; витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про призначення експертизи; провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позов заявлено передовсім з підстав невиконання відповідачем кредитного договору від 28.02.2014 (з урахуванням додатків до нього), копії яких долучені до позовної заяви. Тому колегія суддів вважає помилковим посилання судів на відсутність серед позовних матеріалів доказів перерахування відповідачу суми кредиту як на підставу для повернення позовної заяви, оскільки місцевий суд вправі вчинити наведені вище процесуальні дії з підготовки справи до розгляду, а не вдаватися фактично до попередньої оцінки доказів та обставин справи, здійснення чого можливе лише після порушення провадження у справі, а не при вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

У випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що інших підстав для повернення позовної заяви скаржника без розгляду судами не встановлено, справа підлягає направленню до місцевого суду для розгляду позовної заяви скаржника по суті.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" задовольнити.