Постанова ВГСУ від 30.10.2014 року у справі №923/861/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 923/861/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДочірнього підприємства "Гауда" Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і КО"на постановувід 02.09.2014Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 923/861/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КОПІЙКА-ЦЕНТР"доДочірнього підприємства "Гауда" Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і КО"простягнення 12 309 грнВ судове засідання прибули представники:відповідачаЧерненко А.Р. (дов. від 27.06.2014)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОПІЙКА - ЦЕНТР" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Гауда" Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і КО" заборгованості за договором № 233111-2 від 01.08.2011 у розмірі 12 309 грн, з яких: 10 549,17 грн суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення платежу, 561,46 грн 3% річних, 710,43 грн пені, 487,94 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.07.2014 (суддя З. Клепай) у задоволенні позову відмовлено з огляду на наступне.

01.08.2011 між Дочірнім підприємством "Гауда" Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і КО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОПІЙКА-ЦЕНТР" укладений Договір № 233111-2 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у Договорі, виготовляти та передавати у власність позивача продукцію під знаком для товарів та послуг "0,01 Зберігаючи Кожну Копійку!", а покупець зобов'язувався у порядку та на умовах, визначених у Договорі, приймати та оплачувати Товар.

Згідно з п.2.3 Договору, у разі поставки неякісного товару чи товару більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від його прийняття і оплати, а якщо товар вже оплачений або прийнятий покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми та повернути його постачальникові.

Позивач стверджує, що у ході виконання Договору ним повернуто відповідачу товар на загальну суму 9758,71 грн, відповідач повернутий товар прийняв, однак його вартість не повернув.

При цьому, позивач в якості обґрунтування позовних вимог посилається на копії видаткових накладних на повернення товару № РК10160085 від 16.05.2012, № Рк20014533 від 29.05.2012, № Рк20014573 від 29.05.2012, № Рк20018759 від 12.06.2012, № Рк20020557 від 19.06.2012. Також позивач посилається на податкові накладні, які ним здані до податкової інспекції на підтвердження проведення ним фінансових операцій сплати ним податків та на акт звірки взаєморозрахунків за червень 2012 року.

Розглянувши зазначені докази, місцевий господарський суд дійшов наступних висновків.

Із ксерокопій видаткових накладних вбачається, що вони з боку позивача та відповідача підписані невідомими особами.

Податкові накладні є лише доказами проведення позивачем фінансових операцій на його підприємстві, а не доказами повернення неякісного товару відповідачу.

З акту звірки вбачається, що останній підписаний невстановленими особами, однак акт звірки розрахунків може породжувати обов'язок відповідача відшкодувати позивачу суму, що вказана у акті лише у тому випадку, якщо він підписаний повноважною особою здійснювати від імені особи дії, направлені на виникнення у неї договірних зобов'язань (керівник підприємства або особа за довіреністю), а тому сам факт наявності такого акту, підписаного невідомими особами не породжує у відповідача обов'язок сплатити суму, вказану в акті.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про стягнення основного боргу у сумі 9758,71 грн.

Щодо заявлених 561,46 грн 3% річних, 710,43 грн пені, 487,94 грн 5% штрафу за поставку неякісного товару та 790,46 грн інфляційних втрат судом зазначено, що оскільки позов у частині стягнення вартості повернутого товару є необґрунтованим, то і вказані суми до стягнення не підлягають.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 (колегія суддів: В. Лисенко, П.Мацюра, Н. Ліпчанська) рішення Господарського суду Херсонської області від 22.07.2014 скасоване в частині відмови у стягненні основної суми боргу та прийняте нове рішення, яким присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 9 758,71 грн; у решті рішення залишине без зміни.

Постанова мотивована наступним.

Доводи позивача про те, що ним у ході виконання Договору повернуто відповідачу товар на загальну суму 9758,71 грн, а відповідачем вартість відповідного товару не повернута, підтверджуються накладними на повернення товару від 16.05.2012, 29.05.2012, 12.06.2012, 19.06.2012 та у розрахунках коригування кількісних та вартісних показників, а також додатками до податкових накладних.

Про наявність заборгованості відповідача свідчить і підписаний сторонами та скріплений печатками товариств акт звірки взаємних розрахунків за червень 2012, згідно з яким станом на 30.06.2012 у ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і КО" перед ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" наявна заборгованість у сумі 9 758,71 грн.

З посиланням на доведеність факту повернення товару та на те, що доказів повернення коштів за повернутий товар відповідач до суду не надав, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність присудження до стягнення суми основного боргу у розмірі 9 758,71 грн.

Водночас, щодо заявлених вимог про стягнення 561,46 грн 3% річних, 710,43 грн пені, та 790,46 грн інфляційних втрат апеляційним господарським судом зазначено про те, що оскільки приписи ч.2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не розповсюджуються на відносини щодо повернення неякісного товару, у цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення 487,94 грн 5% штрафу за поставку неякісного товару, апеляційний господарський суд вказав на те, що повернення товару за умовами Договору відбувається не тільки внаслідок постачання неякісного товару, а з інших підстав, а тому для стягнення штрафних санкцій внаслідок постачання відповідачем неякісної продукції недостатньо факту повернення продукції, а слід довести факт повернення саме неякісної продукції.

З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, а в решті позовних вимог - відмовив.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування апеляційним господарським судом при ухвалені оскаржуваного судового рішення норм права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Видаткові накладні на повернення товару підписані з боку відповідача невстановленими особами. Позивачем не доведено, що відповідні особи були уповноважені відповідачем підписувати зазначені видаткові накладні, а тому позивачем не доведений факт повернення товару відповідачу.