ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2014 року Справа № 914/751/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників:позивачаПолубоярова К.В., представник,відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014у справі№ 914/751/14 Господарського суду Львівської областіза позовомДержавного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури"пророзірвання договору та стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" про розірвання договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" та Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" №8-КС від 02.07.2010; стягнення з ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" суми передоплати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2181595,21грн. та 82398,38грн. відсотків за користування чужими коштами, загалом - 2263993,59грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.04.2014 (суддя Запотічняк О.Д.) позовні вимоги задоволено повністю; розірвано договір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" та Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" №8-КС від 02.07.2010; стягнуто з ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" суму передоплати з врахуванням індексу інфляції - 2181595,21грн., відсотки за користування чужими коштами - 82398,38грн. та судовий збір в сумі 46497,87грн.
Рішення суду мотивовано тим, що виконані відповідачем роботи не відповідають вимогам спірного договору та не можуть вважатись виконаними належним чином, позивачем дані роботи не прийняті, акти виконаних робіт позивачем не підписані, а тому договір від 02.07.2010 №8-КС, укладений між сторонами, слід розірвати у відповідності до положень п.8.2 договору у зв'язку з невиконання обов'язків відповідача (виконавця). Також суд дійшов висновку, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, він повинен повернути позивачу суму передплати з урахуванням індексу інфляції та відсотки за користування чужими коштами.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 (судді: Орищин Г.В. - головуючий, Плотніцький Б.Д., Галушко Н.А.) рішення Господарського суду Львівської області від 29.04.2014 скасовано; в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" 2000грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду; стягнуто з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт в доход державного бюджету 18649,07грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду.
Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що попри існуючі спірні моменти, позивачем не було доведено істотності відступів від умов договору підряду, істотності недоліків робіт чи істотності зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, що може слугувати правовою підставою для розірвання договору. Також, посилаючись на те, що факт виконання робіт за договором підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, але із зауваженнями щодо матеріалів і обсягів робіт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що п.8.2 договору не підлягає застосуванню в спірній ситуації.
Не погоджуючись з постановою, ДП "Миколаївський морський торговельний порт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати повністю, а рішення Господарського суду Львівської області від 29.04.2014 залишити в силі. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.11, 526, 610, 611, 629, 651, 653, 852, 875,882 Цивільного кодексу України, ст.ст.188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Від позивача надійшло клопотання про повернення судового збору сплаченого при зверненні з касаційною скаргою в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як встановили суди попередніх інстанцій, 02.07.2010 між ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" (Виконавець) та ДП "Миколаївський морський торговельний порт" (Замовник) було укладено договір №8-КС (надалі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку Замовника на підставі договірної ціни, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи згідно умов цього Договору (п.п.1.1, 1.2).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна сума договору відповідно до договірної ціни (додаток №1) складає 6539554,00грн., у тому числі 20% ПДВ - 1089925,67грн. Вартість робіт за договором визначається згідно з ресурсними елементними кошторисними нормами ДБН 1.1-1-2000, програмним забезпеченням АВК-5, кошторисними документами. Загальна сума є граничною і збільшенню протягом дії договору не підлягає.
Згідно п.3.2 договору замовник здійснює оплату за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в наступному порядку: 30% передоплати в термін 10 календарних днів з дня отримання рахунку на підставі підписаного сторонами договору; остаточний розрахунок здійснюється щомісячно протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунків, оформлених на підставі підписаних актів виконаних робіт.
На виконання умов п.3.2 договору, ДП "Миколаївський морський торговельний порт" перерахувало ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" 1961866,20грн. передоплати, що підтверджується платіжними дорученнями №2027 від 19.07.2010 на суму 1000000,00грн. та №2039 від 20.07.2010 на суму 961866,20грн.
Відповідно до пунктів 2.1.1, 2.1.2 договору виконавець зобов'язаний виконати і здати роботи відповідно до проектної документації, протягом п'яти місяців після отримання передоплати згідно з п.3.2 договору.
Окрім цього, п. 2.1.4 договору визначено, що виконавець забезпечує виконання робіт згідно з календарним планом виконання робіт (додаток № 2 до договору). Даним календарним планом передбачено, що всі роботи повинні бути виконані в строк 5 місяців.
Таким чином, зважаючи на дату отримання передоплати, відповідач мав виконати роботи з 21.07.2010 по 21.12.2010.
Листом від 26.08.2011 №26/08-1 відповідач направив позивачеві акти №№1, 2, 3, 4 виконаних робіт за формою №КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 на загальну суму 6535016,69грн. та рахунок-фактуру №ТТ-0000075 на оплату 4573150,49грн. (сума, за вирахуванням суми отриманого авансу).
ДП "Миколаївський морський торговельний порт" відмовилось прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи, про що повідомило останнього листом №04/1645 від 31.08.2011 зазначивши, що вони не відповідають умовам підписаного договору.
Листом від 16.09.2013 №1874 позивач звернувся до відповідача із пропозицією розірвати договір, зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язань за договором (в порядку п.8.2 договору). Також позивач пред'явив вимогу повернути суму передоплати з врахуванням індексу інфляції та відсотки в розмірі 0,1% від суми авансу за місяць (в порядку п.5.4 договору).
Листом від 27.09.2013 відповідач заперечив проти розірвання договору, повернення суми передоплати й сплати відсотків, вважаючи, що ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" не допустило істотних порушень умов договору, що спричинили б розірвання договору.
Листом від 22.01.2014 №35/1 ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" направило ДП "Миколаївський морський торговельний порт" копії актів виконаних робіт та рахунок, просило врахувати, що об'єкт будівництва готовий та придатний до використання за своїм призначенням, недоліки які мали місце - виправлені.
Листом від 07.02.2014 №181 ДП "Миколаївський морський торговельний порт" повернув згадані акти та рахунок без підписання, мотивуючи це тим, що ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" самовільно змінило матеріали верхньої будови колії з нових на старопридатні, що не відповідає умовам договору, робочому проекту та тендерній документації, а ціни на матеріали та роботи не відповідають твердій договірній ціні, встановленій договором. Також позивач звернув увагу на те, що відповідачем не виконано робіт, зазначених в акті №3 форми КБ-2в на суму 120,95544тис.грн.
17.02.2014 відповідач звернувся до позивача з листом №35/2, в якому звернув увагу на те, що 10.05.2011 між сторонами було складено акт з переліком недоліків на об'єкті та зазначило, що всі недоліки було усунено, результатом чого стало підписання між сторонами акту готовності до експлуатації від 24.07.2012.
Сервіси для юристів