Постанова ВГСУ від 30.09.2015 року у справі №904/669/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 904/669/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б. суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НТ ТРЕЙДИНГ"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015у справі№ 904/669/15Господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІВАНІВКА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "НТ ТРЕЙДИНГ"простягнення 358470,69 грнза участю представників:

позивача: Карпенко Ю.С., дов. від 27.01.2015;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням Заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 28.09.2015 № 02-05/720 для розгляду касаційної скарги у справі №904/669/15, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 30.09.2015, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванова Л.Б., судді - Гольцова Л.А., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 у справі №904/669/15 (суддя Васильєв О.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лисенко О.М., судді - Виноградник О.М., Науменко І.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 у справі №904/669/15 скасовано, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняте у даній справі судове рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між відповідачем (Постачальник) та позивачем (Покупець) 12.09.2013 укладений договір поставки продукції № 1-12-09-13, за умовами якого Постачальник зобов'язався у встановлений строк поставити (передати у власність) Покупцю мінеральні добрива (товар) в кількості та якості відповідно до специфікацій, які складають невід'ємну частину даного договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.

Товар поставляється партіями. На кожну партію товару сторони погоджують та підписують специфікацію (пункт 1.2 договору).

Ціна і об'єм кожної партії товару, який буде поставлятися в рахунок виконання даного договору, вказується в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на умовах, вказаних в специфікаціях на кожну окрему партію товару.

Строки поставки і об'єми кожної партії товару погоджуються сторонами окремо і зазначаються в специфікаціях даного договору (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за товар, який буде поставлятися по даному договору, проводиться Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в розмірах і строках, що узгоджуються сторонами в специфікаціях на кожну окрему партію товару.

Фактичним терміном оплати вважається день надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 5.3 договору).

Сторонами 12.09.2013 та 22.09.2013 підписано специфікації № 1 та № 2 на поставку та оплату товару в загальній сумі 1414402,18 грн (707201,09 грн по кожній специфікації). Умовами специфікацій визначено, що товар повинен бути оплачений Покупцем на умові повної (стовідсоткової) попередньої оплати за кожну узгоджену партію (п. 3.1 специфікацій). Строк поставки - 7 календарний днів з моменту здійснення 100% попередньої оплати за товар, передбаченої п. 3.1 даної специфікації (п. 5 специфікацій).

12.09.2013 та 22.10.2013 відповідач виставив позивачу рахунки-фактури № СФ-000030 та № СФ-000055 на оплату товару на загальну суму 1414402,18 грн (707201,09 грн за кожним рахунком).

Проте, позивач перерахував не всю суму коштів, які були узгоджені в специфікаціях та виставлені в рахунках-фактурах, зокрема, за платіжним дорученням від 13.09.2013 № 1330 перераховано 677201,09 грн, а за платіжним дорученням від 22.10.2013 № 1546 перераховано 360000,00 грн (всього 1037201,09 грн).

Водночас, відповідач поставив товар лише на суму 692641,07 грн (видаткова накладна від 24.09.2013 № РН-0001015 на суму 349440,54 грн та видаткова накладна від 04.11.2013 №РН-0000030 на суму 343200,53 грн).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем здійснено не 100% попередню оплату товару (не оплачено товар на суму 377201,09 грн). В свою чергу, відповідачем поставлено товар не на всю суму коштів попередньої оплати, яку перерахував позивач, а саме, відповідачем недопоставлений позивачу товар на суму 344560,02 грн.

Позивач 03.12.2014 звернувся до відповідача з листом № 379, в якому просив повернути попередню оплату в сумі 344560,02 грн, на яку не було поставлено товар та сплатити штрафні санкції за період прострочення поставки товару з 21.09.2013 по 02.02.2014 в сумі 104634,39 грн.