Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 30.09.2015 року у справі №904/180/15

Постанова ВГСУ від 30.09.2015 року у справі №904/180/15

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 269

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року Справа № 904/180/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі№ 904/180/15 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф Дженерал Україна", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика етикетки "Мікко" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5 проспонукання до виконання мирової угодив судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаТкаченко Р.Ю.- - відповідача-1не з'явився - - відповідача-2Мирошник Т.Ю.- - відповідача-3не з'явився- - третьої особине з'явився

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф Дженерал Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика етикетки "Мікко", в якій просило суд спонукати до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2013 у справі № 5023/6093/12 шляхом стягнення солідарно з вказаних юридичних осіб на користь позивача заборгованості у сумі 18 226 268 грн. 71 коп. та судовий збір, про що видати накази.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів залучено ОСОБА_5.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 (суддя Манько Г.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (головуючий Дармін М.О., судді: Березкіна О.В., Чус О.В.) у даній справі в задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач не набув процесуального права на звернення до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграф Дженерал Україна" не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт -Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика етикетки "Мікко", ОСОБА_5 не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Розпорядженням секретаря судової палати від 28.09.2015 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Данилова Т.Б. для розгляду даної справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах іншого судового провадження (справа № 5023/6093/12) господарськими судами розглядався спір за позовом SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика етикетки "Мікко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Мікко-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальність "Поліграф Дженерал Україна" про солідарне стягнення грошових коштів в сумі 5 280 153, 38 доларів США та вилучення предметів купівлі за договором купівлі-продажу № Е312542 від 10.07.2008.

У квітні 2013 року сторони у вказаній справі звернулися до суду із заявою про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.04.2013, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2014 у вказаній справі мирову угоду було затверджено. Провадження у справі стосовно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Мікко-Сервіс" припинено у зв'язку з припиненням діяльності останнього як суб'єкта господарювання. Провадження у справі № 5023/6093/12 припинено.

Внаслідок невиконання мирової угоди відповідачами (боржниками) SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ), як кредитор та стягувач, звернувся до державного виконавця із заявами про примусове виконання мирової угоди.

З метою виконання судової ухвали про затвердження мирової угоди Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області відкриті виконавчі провадження №№ 41900685, 41525816 щодо боржників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф Дженерал Україна".

В лютому 2014 року вказані юридичні особи (боржники) подали до Господарського суду Харківської області скарги на дії органів Державної виконавчої служби.

До матеріалів справи залучені копії постанов Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 у справі № 5023/6093/12, з текстів яких вбачається, що дії державного виконавця щодо прийняття до виконання заяв про відкриття виконавчих проваджень; прийняття до виконання ухвали № 5023/6093/12 від 29.04.2013; відкриття виконавчих проваджень шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, накладання арешту на майно шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладання арешту на кошти шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, стягнення виконавчого збору, визнані незаконними. Відповідні постанови державного виконавця визнані недійсними з моменту їх винесення, з процесуальних підстав.

У межах даної судової справи судами встановлено, що 31.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна", як цесіонарієм) та СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ, як цедентом, було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого сторони погодили, що цесіонарій стає власником майна, яке є предметом купівлі-продажу № Е312542 від 10.07.2008, укладеного між цедентом та ТОВ "Прінт-Сервіс" (боржником). За умовами цього договору цесіонарій стає кредитором за договором купівлі-продажу № Е312542 від 10.07.2008, укладеного між цедентом та боржником.

В своєму позові позивач послався на те, що його права, як нового кредитора у правовідносинах з боржниками за вказаним договором купівлі-продажу та стягувача за мировою угодою були порушені, у зв'язку з невиконанням боржниками умов останньої. На його думку, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів, позивач вправі звернутися до суду до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій послались на те, що позивач не набув процесуального права на звернення до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки ухвала суду про його залучення до участі у справі № 5023/6093/12 в якості правонаступника відповідної сторони судом, в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України, не виносилась, із відповідним клопотанням позивач до суду не звертався. За висновком суду апеляційної інстанції, позивач не надав доказів на підтвердження факту звернення до суду з вимогою надання йому ухвали про затвердження мирової угоди, оформленої як виконавчий документ з дотриманням вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у справі прийняті при неповному дослідженні усіх обставин справи, тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

У пункті 7.9. постанови № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" Пленумом Вищого господарського суду України роз'яснено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою. У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

Якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження"), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

До матеріалів справи залучені копії постанов Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 (а.с.25-32), якими залишені без змін ухвали Господарського суду Харківської області 03.03.2014 у справі № 5023/6093/12 щодо розгляду питань про визнання незаконними дій державного виконавця та визнання недійсними його постанов щодо примусового виконання мирової угоди.

При розгляді вказаної справи, господарськими судами встановлено, що у поданій державному виконавцю копії ухвали про затвердження мирової угоди відсутні підписи колегії суддів та відбиток гербової печатки. Також встановлено, що державним виконавцем було безпідставно вказано у постановах про відкриття виконавчого провадження суму в гривнях за курсом НБУ станом на 25.09.2013, оскільки сума заборгованості визначена мировою угодою, яка затверджена ухвалою суду визначена у доларах США. До того ж, заяви були подані стягувачем не 25.09.2013, як про це вказав державний виконавець в своїх постановах про відкриття виконавчого провадження, а 14.01.2014 та 04.02.2014.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст