ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2015 року Справа № 53/22-07 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Полянського А.Г.,
суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справі Господарського суду№ 53/22-07 Харківської областіза позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії, 2) Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, 3) Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, 4) Реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області фізична особа ОСОБА_2 1) Харківська державна зооветеринарна академія, 2) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, 3) комунальне підприємство технічної інвентаризації "Інвенрос"провизнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:ОСОБА_3, дов. від 24.03.2015 № 393;відповідача-1: відповідача-2: відповідача-3: відповідача-4: третьої особи-1: третьої особи-2: третьої особи-3:не з'явились; не з'явились; не з'явились; не з'явились; не з'явились; не з'явились; не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007 року суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про:
- визнання за нею права власності на самовільно збудоване нежитлове приміщення корівника літ. А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 884,6 кв. м;
- зобов'язання комунального підприємства "Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності та видати відповідні правовстановлюючі документи на самовільно збудоване нежитлове приміщення корівника літ. А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 884,6 кв. м.
Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувала тим, що нею було самовільно збудовано придатне до експлуатації нежитлове приміщення корівника. Клопотання ФОП ОСОБА_1 прийняти розпорядження про видачу свідоцтва на право власності на новозбудовану будівлю корівника Малоданилівською селищною радою залишено без відповіді та задоволення, тому право власності на цю будівлю має бути визнано за нею у судовому порядку.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
02.02.2015 ФОП ОСОБА_1 звернулась з заявою про зміну предмету позову (т. 4, а.с. 136-141), якою змінила первісні позовні вимоги та просила суд:
- визнати право власності за ФОП ОСОБА_1 на самовільно перебудоване нежитлове приміщення корівника літ. А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 884,6 кв. м;
- зобов'язати Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції Харківської області зареєструвати право власності та видати відповідні правовстановлюючі документи за ФОП ОСОБА_1 на самовільно перебудоване нежитлове приміщення корівника літ. А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 884,6 кв. м.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2015 вказану заяву прийнято до розгляду як остаточну редакцію позовних вимог у даній справі.
Останнім рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2015 (суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Вказане рішення мотивовано недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами обставин, з яким чинне законодавство пов'язує можливість визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва, зокрема отримання ним земельної ділянки під збудоване нерухоме майно у встановленому порядку.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (колегія суддів: Горбачова Л.П., Потапенко В.І., Істоміна О.А.) рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2015 залишено без змін.
Господарський суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та при відмові у задоволенні позовних вимог додатково виходив з того, що позивачем не доведено факту здійснення спірного самочинного будівництва саме нею.
ФОП ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій, з урахуванням наданих в судовому засіданні усних уточнень, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 і рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення ст. ст. 375, 376 ЦК України, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та окремі роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України, зазначаючи про неправомірне відхилення судами клопотання про витребування оригіналів принципово важливих для вирішення даного спору доказів.
Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Предметом позову у даній справі є позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на самочинно збудоване і реконструйоване (перебудоване) нерухоме майно та його реєстрація.
Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 ЦК України, яка є спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.
Частиною першою і другою вказаної статті ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Сервіси для юристів