Постанова ВГСУ від 30.09.2014 року у справі №915/2353/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 915/2353/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Вовк І.В.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", м. Миколаїв,

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014

у справі № 915/2353/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (далі -Товариство), м. Миколаїв,

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відділення), м. Миколаїв,

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Товариства - Клис Н.А. предст. (дов. від 27.12.2013), Волик В.М. предст. (дов. від 14.01.2014)

Відділення - Харченко В.Г. предст. (дов. від 12.08.2014)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення від 30.09.2013 № 131-ріш у справі № 1-26.213/120-2013 (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.02.2014 (суддя Коваль С.М.) позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 (судді Філінюк І.Г. - головуючий, Лавриненко Л.В, Жеков В.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано із прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Постанову апеляційного господарського суду з посиланням, зокрема, на приписи статей 12, 13, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон), Правила користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 та Методику розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю (із змінами), яка затверджена постановою НКРЕ від 25.12.2008 року № 1522 мотивовано доведеністю Відділенням вчинення Товариством правопорушення, а саме зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.

Товариство у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням норм матеріального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 29.09.2014 № 05-05/1517 змінено склад суду для розгляду справи № 915/2353/13 та сформовано наступний склад суду: суддя Палій В.В. -головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М., Вовк І.В.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано Товариство таким, що займало монопольне становище у 2011-2012 роках на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню у межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі Товариства, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента;

- дії Товариства, що полягали в неправомірному зобов'язанні гр. ОСОБА_7 здійснити оплату за послугу з технічної перевірки електроустановки без належних на те правових підстав, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статі 13, пунктом 2 статті 50 Закону, а саме зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- за вказане порушення на Товариство накладено штраф у сумі 68 000 грн.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК недійсним.