Постанова ВГСУ від 30.08.2016 року у справі №910/30076/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Справа № 910/30076/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 у справі№ 910/30076/15 господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС"простягнення 138 056,85 грн.,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачаГордієнко А.Ф.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-проектно-впроваджувальна фірма "Графік-МС" (далі - ТОВ "НПВФ "Графік-МС") про стягнення з відповідача на користь позивача 138 056,85 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі № 910/30076/15 (суддя Курдельчук І.Д.) позов КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "НПВФ "Графік-МС" на користь позивача 85 048,14 грн. заборгованості за комунальні послуги, 13 601,14 грн. втрат від інфляції, 1 363,10 грн. 3% річних і 1 500,19 грн. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючого, Ільєнок Т.В., Тищенко О.В.) рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі № 910/30076/15 скасовано. Постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 у справі № 910/30076/15, КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказану постанову та направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 30.08.2016 о 10 год. 40 хв.

У відзиві на касаційну скаргу КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва, який надійшов до Вищого господарського суду України 29.08.2016, ТОВ "НПВФ "Графік-МС" проти касаційної скарги заперечує і просить суд її відхилити, а оскаржувану постанову - залишити без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно з положеннями статуту КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва Підприємство створене з метою забезпечення управління комунальним житловим фондом, ефективної експлуатації жилих і нежилих приміщень, будинків та споруд, іншого майна комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва, задоволення потреб споживачів щодо надання їм житлово-комунальних послуг. Предметом діяльності Підприємства є надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; забезпечення на підставі укладених договорів між споживачами, виробниками та виконавцями послуг з транспортування холодної, гарячої води, стоків та теплової енергії на опалення до споживачів по внутрішньобудинкових мережах та збір платежів від споживачів зазначених послуг на користь виконавців послуг згідно з договорами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ТОВ "НПВФ "Графік-МС" займає приміщення за адресою: м. Київ, вул. Калачевська, 9.

За твердженням позивача, він на підставі договорів з тепло- та водопостачальними організаціями (з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" - договір від 01.10.2012 № 430025 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води; з Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" - договір від 08.07.2003 № 02723/2-04 на послуги водопостачання та водовідведення) приєднав до своєї мережі відповідача як субабонента та фактично надавав ТОВ "НПВФ "Графік-МС" послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання, а відповідач фактично споживав послуги, проте не здійснював оплату за їх споживання.

Так, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача за період з 01.11.2012 по 31.07.2013 вартість комунальних послуг у сумі 85 048,14 грн., з яких:

- 58 661,79 грн. за послуги з центрального опалення (далі - ЦО);

- 26 386,35 грн. за послуги з гарячого водопостачання (далі - ГВП).

Місцевий господарський суд, задовольняючи частково позов, виходив з того, що житловий двадцятиповерховий 92-квартирний будинок № 9 по вул. Бакинських комісарів (нова назва вулиці - Калачевська) був прийнятий в експлуатацію у 1998 році, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 30.12.1998.

За висновками суду першої інстанції, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що ТОВ "НПВФ "Графік-МС" користується приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Калачевська, 9, та споживає комунальні послуги, які надає позивач, у тому числі за період з 01.11.2012 по 31.07.2013, у зв'язку з чим у нього виникло зобов'язання з оплати вартості фактично наданих позивачем комунальних послуг.

У свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач на підтвердження права власності на квартири № 81, № 82, № 83, № 84, № 85, № 86, № 87, № 89, № 90, № 91, № 92 надав свідоцтва про право власності від 25.04.2006, а також договори на надання комунальних послуг щодо зазначених квартир.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачу у спірний період нарахована плата за ЦО у сумі 58 661,79 грн. та плата за ГВП у сумі 26 386,35 грн.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не обґрунтовано, які саме тарифи застосовуються та на якій підставі. Обґрунтування суми заборгованості відсутнє і в претензії від 02.03.2015 № 47-859, надісланій позивачем відповідачу.

У той же час, апеляційний господарський суд вказав, що у позовній заяві та надаючи пояснення, позивач наполягав на тому, що площа приміщень, які належать відповідачу, у сумі 627 кв.м є нежитловою, а тому відповідачу нараховано заборгованість із застосуванням тарифів, що застосовуються до нежитлових приміщень, що підтверджується довідкою: загальні відомості по нежилим приміщенням КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва ЖРЕО № 414 станом на 01.12.2012, а також про застосування комерційних тарифів вказано у листі позивача відповідачу № 64/849 від 01.02.2013 (т. 1, а.с. 64).

Проте, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що вищенаведені відомості, надані позивачем, є помилковими та не відповідають дійсності, оскільки як встановлено апеляційним господарським судом, ТОВ "НПВФ "Графік-МС" ще у 2006 році отримано свідоцтва про право власності на квартири із зазначенням жилої площі, і загальна площа квартир, які належать відповідачу у будинку по вул. Калачевській, 9, становить саме 627,00 кв.м, тоді як доказів наявності в спірному будинку іншого приміщення площею 627 кв.м матеріали справи не містять.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.