Постанова ВГСУ від 30.07.2015 року у справі №911/4560/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року Справа № 911/4560/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О.(доповідач), Дунаєвської Н.Г.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справі№ 911/4560/14 господарського суду Київської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "НТС",прозвернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Майлиєва Ф.Р., дов. від 23.03.2015

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: виробничу базу, розташовану по АДРЕСА_1, загальною площею 4115,0 кв.м., що належить на праві приватної власності ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма", шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з метою погашення частини заборгованості ТОВ "НТС" перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07 від 23.03.2007 в сумі 17 352 051,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що умови кредитного договору № 33-01-07 від 23.03.2007, укладеного між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "НТС", щодо повернення суми кредиту, сплати процентів, комісій та неустойки не були виконані ні позичальником, ні його поручителями, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, він отримав право звернення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 27.03.2007 шляхом визнання права власності на іпотечне майно, яке на даний час належить на праві приватної власності відповідачу у справі - ТОВ ІПП "Сігма". При цьому, позивач, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" зазначав, що відповідач, набувши право власності на предмет іпотеки за вказаним іпотечним договором, набув статусу іпотекодавця, має всі його права і повинен нести всі його обов'язки за іпотечним договором.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.01.2015 (суддя Кошик А.Ю.) позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на: виробничу базу, розташовану по АДРЕСА_1, загальною площею 4115,0 кв.м., що належить на праві приватної власності ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з метою погашення частини заборгованості ТОВ "НТС" перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07 від 23.03.2007 в сумі 17 352 051,68 грн (з яких сума заборгованості за кредитом - 12 375 000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 3 343 617,82 грн, сума заборгованості за комісіями - 198 000,00 грн, пеня - 1 435 433,86 грн) пропорційно вартості предмета іпотеки. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки факт порушення позичальником - ТОВ "НТС" своїх зобов'язань за кредитним договором № 33-01-7 від 23.03.2007 з повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісій і неустойки є встановленим в рішенні господарського суду АР Крим від 18.07.2011 у справі № 5002-28/391-2011, факт наявності непогашеної заборгованості за вказаним кредитним договором підтверджено матеріалами даної справи, іпотечний договір від 27.03.2007 у встановленому порядку не розірваний та не визнаний судом недійсним, а його умови, як і вимоги ст. 37 Закону України "Про іпотеку", передбачають право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду шляхом передачі права власності на іпотечне майно.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що предмет іпотеки на день укладення іпотечного договору від 27.03.2007 належав на праві приватної власності ТОВ "НТС", а відповідач, як новий власник нерухомого майна - предмета іпотеки, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" набув статусу іпотекодавця та повинен нести всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (склад колегії суддів: Рябуха В.І., - головуючий, Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) апеляційну скаргу ТОВ "ІПП "Сігма" задоволено. Рішення господарського суду Київської області від 06.01.2015 скасовано та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" 36 540,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ "НТС" не мало права передавати цілісний майновий комплекс - виробничу базу в АДРЕСА_1 в іпотеку, оскільки договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 08.02.2006 не набув дійсності у зв'язку з недотриманням сторонами вимог чинного законодавства щодо його нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору, факт чого було встановлено господарськими судами в судових рішеннях в інших справах. Врахувавши наведене, суд дійшов висновку про те, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не має законних підстав вимагати звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, оскільки ТОВ "НТС" не є власником іпотечного майна, а ТОВ "ІПП "Сігма" не є новим набувачем в розумінні ст.23 Закону України "Про іпотеку", оскільки перехід права власності на спірне нерухоме майно (предмет іпотеки) відбувся не від іпотекодавця за іпотечним договором.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 23.03.2007 між банком "Фінанси та Кредит" (банк), правонаступником якого є позивач - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та товариством з обмеженою відповідальністю "НТС" (позичальник, третя особа) укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 33-01-07 (далі за текстом - кредитний договір), на виконання умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 12 375 000,00 грн на реконструкцію купленої позичальником виробничої бази, поповнення оборотних коштів позичальника у будівельних проектах, а позичальник зобов'язався повернути отримані грошові кошти до 22.03.2010, сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 17% річних, комісії та передбачені договором неустойки.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором, 27.03.2007 між банком та позичальником укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М. та зареєстрований у реєстрі за № 838 (далі за текстом - іпотечний договір), згідно з п. 1 якого іпотекодавець (позичальник) передає в іпотеку іпотекодержателю (банку) нерухоме майно - нежитлові будівлі: виробнича база, розташована по АДРЕСА_1, що складається з: літ. "А" - виробнича база площею 3196,9 кв.м., літ. "Б" - ремонтні бокси площею 142,2 кв.м., літ. "В" - ремонтні бокси площею 612,1 кв.м., літ. "Г" - склад площею 163,8 кв.м., літ. "Д" - навіс, літ. "Е" - навіс, споруди, підвал "п/А", прибудова "А", тамбури "а", "а1", вхід у підвал, крильце, пандус у складі літ. "А", крильце, оглядова яма у складі літ. "Б"; склад цоколь, склад 1 поверх, прибудови "В", "В2", навіс "в", естакада, сходи у складі літ. "В"; склад, прибудова "Г" у складі літ. "Г"; ворота, забори, естакада, підпірні стіни, мощення у складі споруд.

Згідно з п. 2 іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 12.10.2007 зазначений у п.1 договору об'єкт нерухомості передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором № 33-01-7 на суму 13 500 000,00 грн терміном до 22.03.2010, а також процентів за користування кредитними ресурсами в розмірі 17,0%, комісійної винагороди за кредитним договором, неустойки за іпотечним або кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за основним зобов'язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Відповідно до п.3 іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 12.10.2007 узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки, враховуючи оцінку, викладену у Звіті про експертну оцінку, становить 19 199 572,00 грн.

Одночасно з нотаріальним посвідченням іпотечного договору було накладено заборону відчуження предмета іпотеки до розірвання або припинення іпотечного договору, про що в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна зроблено відповідний запис; зареєстровано в реєстрі за № 839 та в реєстрі заборон за № 14.

Рішенням господарського суду АР Крим від 18.07.2011 у справі № 5002-28/391-2011, яке набрало законної сили, в частині позовних вимог до ТОВ "НТС" провадження у справі припинено. Стягнуто солідарно з п'яти юридичних осіб-поручителів позичальника (ТОВ "НТС") на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором № 33-01-07 від 23.03.2007 у розмірі 17 352 051,68 грн, державне мито у розмірі 25 500,00 грн та витрати на ІТЗ у розмірі 236,00 грн.

Вказаним судовим рішення встановлено факт порушення позичальником умов кредитного договору № 33-01-07 від 23.03.2007 та наявності простроченої заборгованості за кредитним договором в сумі 17 352 051,68 грн, яка складається із заборгованості за відсотками - 3 343 617,82 грн, заборгованості за кредитом - 12 375 000,00 грн заборгованості за комісією - 198 000,00 грн та за пенею - 1 435 433,86 грн.

Однак, як стверджує позивач, рішення господарського суду АР Крим від 18.07.2011 у справі № 5002-28/391-2011, виконано не було, заборгованість за кредитним договором № 33-01-07 від 23.03.2007 не погашена, що і стало підставою для подання ним позову у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.03.2007 шляхом визнання права власності на іпотечне майно, яке на даний час належить на праві приватної власності відповідачу у справі - ТОВ ІПП "Сігма". При цьому, позивач, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" зазначав, що відповідач, набувши право власності на предмет іпотеки за вказаним іпотечним договором, набув статусу іпотекодавця, має всі його права і повинен нести всі його обов'язки за іпотечним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного закону заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.