ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2014 року Справа № 911/2588/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивачаСолнцева О.В. (дов. від 20.05.2014 р. № 80)відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Будівельник-14"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 р.у справі№ 911/2588/13 господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Київобленерго"доПриватного акціонерного товариства "Будівельник-14"простягнення 105 227, 57 грн.
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство "АЕС Київобленерго" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Будівельник-14" про стягнення заборгованості у розмірі 105 227, 57 грн. за використану електричну енергію відповідно до договору на користування електричною енергією № 21 від 29.07.1997 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію згідно умов договору на користування електричною енергією № 21 від 29.07.1997 р., спожиту за період з 01.01.2012 р. по 24.05.2013 р., внаслідок чого виникла заборгованість.
В процесі розгляду справи господарським судом Київської області було залучено до участі у справі правонаступника відповідача - приватне акціонерне товариство "Будівельник-14".
Господарський суд Київської області рішенням від 22.07.2013 р. у справі №911/2588/13 (суддя Щоткін О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 р. (колегія суддів: головуючий Іоннікова І.А., судді Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.), позов публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" задовольнив повністю, дійшовши висновку про його обґрунтованість та належність доказів наявності у відкритого акціонерного товариства "Будівельник-14" заборгованості за використану електричну енергію відповідно до договору на користування електричною енергією № 21 від 29.07.1997 р.
Приватне акціонерне товариство "Будівельник-14" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 р. повністю, та передати справу №911/2588/13 на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник посилається на неврахування судами того, що договір на користування електричною енергією між публічним акціонерним товариства "АЕС Київобленерго" та приватним акціонерним товариством "Будівельник-14" не укладався, в той час, як договір укладався відповідачем з Київським лівобережним підприємством електричних мереж, враховуючи що, на думку скаржника, зобов'язання між сторонами у справі відсутні, а отже - і відсутні підстави для задоволення позову.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.07.2014 р. касаційну скаргу у справі № 911/2588/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.07.2014 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в оскаржуваних судових рішення колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 29.07.1997 р. між акціонерною енергопостачальною компанією "Київобленерго" в особі Переяслав-Хмельницького РЕВ, (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "АЕС Київобленерго"), як енергопостачальною організацією, та відкритим акціонерним товариством "Будівельник-14", (в подальшому - приватне акціонерне товариство "Будівельник-14"), як споживачем, було укладено договір № 21 на користування електричною енергією, відповідно до умов до якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.
У відповідності з пункту 4.1 договору споживач зобов'язується сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно, в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.
Відповідно до пункту 16 договору останній набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
З матеріалів справи вбачається, що акціонерна енергопостачальна компанія "Київобленерго" взяті на себе зобов'язання виконала належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відкритого акціонерного товариства "Будівельник-14" не надходило, тоді як останній порушив зобов'язання щодо строків та порядку розрахунку за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим публічне акціонерне товариство "АЕС Київобленерго" звернулось до суду з позовом про стягнення з ВАТ "Будівельник-14" 105 227, 57 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2012 р. по 24.05.2013 р., у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати вартості теплової енергії за договором на користування електричною енергією № 21 від 29.07.1997 р.
Твердження Приватного акціонерного товариства "Будівельник-14" (в минулому - відкрите акціонерне товариство "Будівельник-14") про те, що договір між публічним акціонерним товариства "АЕС Київобленерго" та відкритим акціонерним товариством "Будівельник-14" не укладався, у зв'язку з чим договірні зобов'язання між сторонами відсутні, спростовуються дослідженими судами матеріалами справи та встановленими обставинами.
Зокрема, про існування між сторонами договірних відносин свідчить договір №21 від 29.07.2007 р. на користування електричною енергією, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Будівельник-14" та акціонерною енергопостачальною компанією "Київобленерго" в особі Переяслав-Хмельницького РЕВ, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "АЕС Київобленерго" і таке правонаступництво підтверджується і матеріалами справи, і встановленими судами обставинами.
Разом з тим, наявність між сторонами договірних відносин підтверджується місячними звітами про використану електричну енергію, копії яких містяться в матеріалах справи, поданих відкритим акціонерним товариством "Будівельник-14" до публічного акціонерного товариства "Київобленерго".
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України).
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Сервіси для юристів