Постанова ВГСУ від 30.07.2014 року у справі №910/10577/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 910/10577/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І.,розглянувши касаційні скарги1. Житлово-будівельного кооперативу "Дарниця-2", 2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 рокуу справі№ 910/10577/13 господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доЖитлово-будівельного кооперативу "Дарниця-2"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Публічне акціонерне товариство "Київенерго", 2. Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр"простягнення 147 301 грн. 25 коп. за участю представників: від позивача: Залерцов М.О., від відповідача: Сергієнко С.В., Кравець Д.М.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду із позовом до ЖБК "Дарниця-2" про стягнення 147301,25 грн., з яких 133861,63грн. заборгованості за послуги з водопостачання питної води та водовідведення, надані в період з 01.02.2009 по 31.08.2012 на підставі договору №9778/4-14-С від 28.12.2001, 7174,13 грн. інфляційних втрат, 5715,04 грн. - 3% річних та 500,56 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору на послуги водопостачання та водовідведення №9778/4-14-С від 28.12.2001 у зв'язку з несплатою вартості послуг, наданих на підставі цього договору за період з 01.02.2009 по 31.08.2012.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2013 (суддя Шкурдова Л.М.) у справі №910/10577/13 позов задоволено частково, стягнуто з ЖБК "Дарниця-2" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" 60509,75 грн. основного боргу, 1257,01 грн. збитків від інфляції, 2251,78 грн. 3% річних, 550,56 грн. пені та 1291,24 грн. судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем не оплачено послуги з водопостачання питної води та водовідведення, а тому в останнього виникла заборгованість.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 (судді: Мальченко А.О. - головуючий, Агрикова О.В., Скрипка І.М.) рішення місцевого господарського суду змінено, позов задоволено частково, стягнуто з ЖБК "Дарниця-2" 28397,67 грн. основного боргу, 811,91 грн. збитків від інфляції, 1313,69 грн. 3% річних, 176,44 грн. пені, та 613,99 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції. В іншій частині позову відмовлено.

Відмовляючи в частині позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив із того, що відповідач не зобов'язаний платити позивачу кошти за постачання гарячої води з огляду на п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190.

ЖБК "Дарниця-2" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що постанова апеляційного господарського суду незаконна в частині стягнення з відповідача грошових коштів. На думку скаржника, апеляційним судом не враховано відсутність доказів щодо об'єму стоків гарячої води, а також не враховано позовні вимоги по коду №2-883 за мінусом коштів по стоками гарячої води. Не досліджено розрахунок за мінусом стоків гарячої води, наданий відповідачем. Скаржник стверджує, що вимоги, які стосуються стоків гарячої води, не повинні бути задоволено. Крім того, розпорядження КМДА, які застосовано судом апеляційної інстанції, не пройшли державну реєстрацію у відповідних органах Мінюсту України і відповідно не набрали чинності, а отже не підлягають застосуванню. При цьому посилається на постанову ВСУ у справі №21-246а від 28.11.2011. Скаржник просить скасувати постанову апеляційної інстанції в частині задоволення позову та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Також із касаційною скаргою звернулося ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", в якій скаржник просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" стверджує, що апеляційною інстанцією не враховано норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності у відповідача обов'язку оплачувати послуги з постачання питної води, використаної відповідачем у своїй господарській діяльності для потреб гарячого водокористування, та не взяв до уваги п.2.1 та 2.2 договору.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 05.06.2014 у зв'язку з відпусткою судді Акулової Н.В. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №910/10577/13, за результатами якого доповідачем у справі визначено суддю Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 касаційні скарги прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 07.07.2014 у зв'язку з перебуванням судді Мележик Н.І. у відпустці для розгляду справи №910/10577/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя: Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 розгляд касаційних скарг відкладено.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 21.07.2014 у зв'язку з відпусткою судді Плюшка І.А. для розгляду справи №910/10577/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Самусенко (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Мележик Н.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 розгляд касаційних скарг відкладено.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ЖБК "Дарниця-2" підлягає задоволенню, а касаційна скарга ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" - частковому задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.12.2001 між ВАТ "АК "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал", як постачальником та ЖБК "Дарниця-2" як абонентом укладено договір № 9778/4-14-С на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТУ 2874-82 "Вода питна", приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин, а абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами відповідно до умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Згідно п.2.2 договору абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до договору.

Умовами п.п. 12.5 та 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за №165/374 передбачено, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті.

Суди встановили, що позивачем надано, а відповідачем спожито послуги з водопостачання та водовідведення у період з 01.02.2009 по 31.08.2012 в обсязі 424969,90 м.куб. У відповідача за період з 01.02.2009 по 31.08.2012 виникла заборгованість перед позивачем.

Як зазначалось вище, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Згідно статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.