ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2016 року Справа № 910/31828/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В.(доповідач),суддівАлєєвої І.В., Ходаківської І.П.,розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської радина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.04.16у справі№910/31828/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Каданс Компані"доКиївської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДепартамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання договору поновленимУхвалою Вищого господарського суду України від 06.06.16, ухваленою у складі колегії суддів: Добролюбова Т.В. - головуючий, Гоголь Т.Г., Бакуліна С.В., розгляд касаційної скарги Київської міської ради призначено на 30.06.16. Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 29.06.16 №08.03-04/2366 у зв'язку з відпусткою суддів Гоголь Т.Г. і Бакуліної С.В. призначено автоматичну зміну складу суддів, за наслідками якої визначено склад колегії суддів: Добролюбова Т.В. - головуючий, Алєєва І.В., Ходаківська І.П.
У судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Прокопенко Б.О. - за дов. від 15.12.15;
від відповідача: Рог О.В. - за дов. від 12.04.16.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Каданс Компані" у грудні 2015 року заявлений позов до Київської міської ради про визнання поновленим договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 29.06.99 за №82-5-00028 на той самий строк і на тих самих умовах та визнання укладеною угоди про внесення змін до договору оренди у редакції, запропонованій позивачем. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив дії, передбачені статтею 33 Закону України "Про оренду землі", звернувшись з листом щодо поновлення дії договору оренди, до якого долучив проект додаткової угоди про поновлення дії договору, підписаний та скріплений печаткою позивача з проханням оформити додаткову угоду у відповідності до норм чинного законодавства, проте жодної відповіді на пропозицію щодо підписання додаткової угоди та поновлення договору оренди відповідач не надав; після закінчення дії договору позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, жодних повідомлень про заперечення у поновленні договору позивач від відповідача у встановлений законом строк не отримав, отже договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором в силу положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.15 залучено до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.16, ухваленим суддею Стасюк С.В., позовні вимоги задоволено повністю. Суд визнав, що договір продовжений на умовах запропонованих позивачем, оскільки установив, що позивач продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, виконує умови договору, не повертав ділянку Київській міський раді, та упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору оренди від відповідача не надійшло заперечень на поновлення спірного правочину. Суд керувався приписами статті 187 Господарського кодексу України, статей 646, 764 Цивільного кодексу України, статті 33 Законну України "Про оренду землі".
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Лобаня О.І., постановою від 14.04.16 перевірене рішення місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Київська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, відповідно до якої просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Скаржник вказує, що право позивача не є порушеним, оскільки Рада не укладала угод з новими орендарями. При цьому Рада посилається на правову позицію Верховного Суду України у справі 6-146цс16. Вважає скаржник помилковим висновок судів про належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором, оскільки на спірній ділянці наданій в оренду а 15 років для реконструкції та подальшої експлуатації шахового павільйону на вулиці Грушевського (центральний парк культури та відпочинку) у Печерському районі будь-які будівлі чи споруди відсутні, будівництво не ведеться і не розпочато. Відтак на думку скаржника суди порушили частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Свої покликання скаржник підтверджує правовими позиціями Верховного Суду України викладеними у справах: №6-219цс14, 6-55цс15. Крім того скаржник вказує, що судами залишена поза увагою та обставина, що відповідно до рішення Ради від 22.01.15 №24/889 введено тимчасову заборону (мараторій) на будівництво та продаж земельних ділянок для містобудівних потреб (нове будівництво) до затвердження Радою Плану зонування території центральної планувальної зони міста Києва та/або детального плану територій в межах охоронної (буферної) зони об'єкта №527 Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра».
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каданс Компані" отримані заперечення на касаційну скаргу у яких Товариство просить у задоволенні касаційної скарги відмовити з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові акти залишити без змін.
Від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., пояснення представників скаржника і заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом приписів чинного законодавства, відзначає таке.
Судами при розгляді спору установлено, що відповідно до пункту 11 рішення Київської міської ради від 29.04.99 № 225/326 "Про надання та вилучення земельних ділянок" Товариству з обмеженою відповідальністю "Каданс Компані" було передано в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 років земельну ділянку площею 0,10 га для реконструкції та подальшої експлуатації шахового павільйону на вул. Грушевського (Центральний парк культури та відпочинку) у Печерському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови. На підставі зазначеного рішення між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каданс Компані" 29.06.99 був укладений договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди для реконструкції та подальшої експлуатації шахового павільйону на вул. Грушевського (Центральний парк культури та відпочинку) у Печерському районі м. Києва, що був зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування 29.06.99 за №82-5-00028. Відповідно до пункту 1.2. Договору земельна ділянка надана у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 (п'ятнадцять) років для реконструкції та подальшої експлуатації шахового павільйону на вул. Грушевського (Центральний парк культури та відпочинку) у Печерському районі. Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що позивач має право переважного поновлення договору після закінчення строку його дії та за інших рівних умов. Згідно з пунктом 9 рішення Київської міської ради від 24.04.03 № 407/567 "Про внесення змін до рішень Київської міської ради" до пункту 11 рішення Київської міської ради від 29.04.99 № 225/326 "Про надання та вилучення земельних ділянок" внесено такі зміни: слова "для реконструкції та подальшої експлуатації шахового павільйону" замінено словами "для будівництва та подальшої експлуатації шахового клубу" та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Каданс Компані" оформити в установленому порядку внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 29.06.99 № 82-5-00028. На підставі рішення Господарського суду міста від 28.04.07 у справі № 30/169 було укладено та зареєстровано Угоду про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди за від 12.06.07 №82-6-00429, відповідно до пункту 1 якої сторони внесли зміни до пункту 1.2. Договору, де слова "для реконструкції та подальшої експлуатації шахового павільйону" замінено словами "для будівництва та подальшої експлуатації шахового клубу". Договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди був зареєстрований 29.06.99 та діяв упродовж 15 років, тобто з урахуванням приписів статті 18 Закону України "Про оренду землі" до 29.06.14. Судами установлено і те, що пунктом 3.2. Договору сторонами визначено, що землекористувач має право переважного поновлення договору після закінчення строку його дії та за інших рівних умов.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" визначає істотними умовами договору оренди землі, зокрема, строк дії договору оренди. За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Разом з тим, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності упродовж одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленою цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. При цьому, частина 1 наведеної норми регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, частина 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. У розумінні зазначених приписів для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: 1) орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; 2) орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; 4) орендодавець упродовж місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і за відсутності упродовж одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 25.05.16 у справі №911/1707/15, від 13.04.16 у справі №6-2027цс15, від 25.02.15 у справі №6-219цс14. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суди установили, що орендар вчасно звертався до КМР з клопотанням про поновлення договору оренди землі, зокрема скерував лист від 23.06.14 № А-21139, до якого було додано проект Угоди про внесення змін до Договору оренди; заперечення від Ради щодо продовження дії спірного правочину позивачеві у визначені законом строки не надходили; позивач продовжує користуватись спірним об'єктом оренди та сплачувати орендну плату, відтак суди обґрунтовано задовольнили даний позов. Зазначена правова позиція відповідає викладеній у постанові Верховного Суду України від 25.02.15 № 6-219цс14. При цьому судами обох інстанцій установлено і те, що запропонована позивачем нова редакція пункту 2.1. Договору, відповідно до якої "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки", відповідає положенням Податкового кодексу України та не зумовлює зменшення, а навпаки, передбачає збільшення надходжень до бюджету сум орендної плати за користування спірною земельною ділянкою. Законодавство, що регулює спірні правовідносини не забороняє стороні одночасно з пропозицією про поновлення договору оренди пропонувати і внесення змін до договору, у тому числі і в частині приведення орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються установленим судами та стосуються переоцінки доказів у справі. Зокрема доводу скаржника щодо неналежного виконанні позивачем своїх обов'язків, передбачених пунктом 1.2. договору оренди, в частині будівництва шахового клубу, у зв'язку з чим поновлення договору оренди з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", є неможливим, надавалась оцінка апеляційним судом і він обґрунтовано відхилений судом з огляду на те, що статтею 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар зобов'язаний: 1) приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; 2) виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; 3) дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 4) у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів. Апеляційний суд установив, що відповідно до пункту 1.2. Договору з урахуванням змін, внесених Угодою про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди за від 12.06.07 № 82-6-00429, земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 (п'ятнадцять) років для будівництва та подальшої експлуатації шахового павільйону на вул. Грушевського (Центральний парк культури та відпочинку) у Печерському районі. Відтак визнається обґрунтованим висновок суду про те, що пунктом 1.2. Договору та іншими його умовами не встановлено строку, у який позивач мав би провести будівництво шахового клубу, а тому відсутні підстави вважати, що позивач порушив умови цього пункту договору. Окрім того, судом установлено і те, що позивачем вчиняються дії, направлені на використання та забудову спірної земельної ділянки і сплачуються орендні платежі. що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Посилання скаржників на акт обстеження спірної земельної ділянки від 04.02.16 №16-0209-06, складений третьою особою, мотивовано відхилений судом з огляду на те, що вказаний акт складений вже після спливу встановленого Закону України "Про оренду землі" місячного строку для надання своїх заперечень щодо поновлення договору оренди. З урахуванням установлених обставин даної справи не підтверджені і доводи скаржника щодо невідповідності спірної правової позиції постановам Верховного Суду України. Доводи скаржника на введення тимчасової заборони (мораторію) на будівництво та продаж земельних ділянок для містобудівних потреб (нове будівництво) до затвердження Київською міською радою Плану зонування території центральної планувальної зони міста Києва та/або детального плану територій в межах охоронної (буферної) зони об'єкта №527 Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра" також були оцінені апеляційною інстанцією та відхилені судом, оскільки ні відповідачем, ні третьою особою не доведено, що земельна ділянка на вул. Грушевського (Центральний парк культури та відпочинку) у Печерському районі належить до охоронної (буферної) зони об'єкта №527 Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". Окрім того, судом установлено і те, що зазначене рішення було прийняте вже після поновлення договору на новий строк за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі". Відтак правові підстави для задоволення касаційної скарги та скасування постанови у справі відсутні. Витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.16 у справі №910/31828/15 залишити без змін.
Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді І.Алєєва
І.Ходаківська
Сервіси для юристів