Постанова ВГСУ від 30.06.2015 року у справі №922/319/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 922/319/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль"на ухвалу та постанову у справігосподарського суду Харківської області від 02.02.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 № 922/319/15 господарського суду Харківської областіза заявою Приватного підприємства "Володимир"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" - Бідоленко Є.І., дов. № 428/12 від 10.10.2012 року, Марченко О.П., дов. № 620/14-Н від 04.12.2014 року,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2015 у справі № 922/319/15 (суддя - Швидкін А.О.) за заявою Приватного підприємства "Володимир" (далі - ПП "Володимир") порушено провадження у справі № 922/319/15 про банкрутство ПП "Володимир" на підставі ст. ст. 1, 16, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року, далі - Закон про банкрутство).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 922/319/15 (головуючий суддя - Крестьянінов О.О., суддя - Білоусова Я.О., суддя - Плахов О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", Банк) залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 02.02.2015 у справі № 922/319/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати увалу господарського суду Харківської області від 02.02.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 922/319/15, та припинити провадження у даній справі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 11, ст. 16 Закону про банкрутство, ст. ст. 34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши уповноважених представників сторін, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Ст. 9 Закону про банкрутство встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

На підставі вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Згідно з вимогами ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи голова ліквідаційної комісії ПП "Володимир" Беліков О.П. звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПП "Володимир" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2015 прийнято заяву ПП "Володимир" про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено підготовче засідання у справі на 02.02.2015.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що виходячи із вимог ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником) випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають, зокрема, у наступному.

Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, а також повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах), проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Дотримання зазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що при поданні заяви про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, заявник зобов'язаний надати господарському суду докази прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, докази письмового повідомлення про прийняття такого рішення органу, що здійснює державну реєстрацію, докази розміщення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про внесення запису до ЄДРПОУ щодо прийняття рішення про припинення юридичної особи-боржника, докази повідомлення податкового органу про здійснювану самоліквідацію. При цьому, заява про порушення справи про банкрутство боржника за ст. 95 Закону про банкрутство має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, визначеного ч. 5 ст. 105 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2015 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі № 922/319/15 про банкрутство ПП "Володимир" на підставі ст. ст. 1, 16, 95 Закону про банкрутство.