ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2015 року Справа № 910/24833/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А., Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:Долбілкін Д.Є., дов. від 20.04.2015р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одесина рішення та постановуГосподарського суду м. Києва від 22.01.2015р. Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р.у справі№ 910/24833/14 Господарського суду м. Києваза позовомУправління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. ОдесидоПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал-Страхування"простягнення 21860,58 грн.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал-Страхування" про стягнення 21860,58 грн., які складаються з 14850 грн. страхового відшкодування, 3341,25 грн. пені, 3394,71 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 274,62 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.01.2015р. (суддя Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015р. (головуючий суддя Сулім В.В., судді Гаврилюк О.М., Коротун О.М.), в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 627, 629, 979, 990, 991 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про страхування" та статей 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, застосовуючи які суди дійшли висновків про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки причиною залиття гарячою водою орендованих позивачем нежилих приміщень є аварійна ситуація, яка сталася внаслідок переходу в незадовільний стан футорки нижньої підводки до приладу опалення, що виключає настання страхових випадків, передбачених п.3.1.6 договору страхування добровільного страхування від вогневих ризиків та стихійних явищ та добровільного страхування майна №297/13-И/О від 12.11.2013р., укладеного між сторонами.
Не погодившись з рішенням першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема приписів статей 988, 989 Цивільного кодексу України та статей 8, 9 Закону України "Про страхування". При цьому скаржник наголошує на тому, що даний випадок відноситься до страхового випадку, який підлягає відшкодуванню, оскільки причиною залиття гарячою водою службових кабінетів є аварійна ситуація, яка сталася внаслідок переходу в незадовільний стан футорки нижньої підводки до приладу опалення, і футорка є частиною опалювальної системи будинку, а не частиною радіатора. На думку заявника, підтвердженням розміру завданих йому прямих збитків є комісійний акт Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський" від 05.02.2014р., повідомлення страхувальника про страхову подію від 03.02.2014р., а також обставина відсутності складання страховиком кошторису збитків, як це передбачено п.7.6 договору страхування №297/13-И/О.
Від ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 12.11.2013р. між ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) та Управлінням ПФУ в Приморському районі м.Одеси (страхувальник) укладено договір страхування №297/13-И/О, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням майном, яке передається орендодавцем в оренду страхувальнику за договором оренди №5/61 від 26.12.2002р.
Пунктом 2.1 договору страхування №297/13-И/О сторони погодили, що загальна страхова сума за договором дорівнює 15000 грн.
Відповідно до п.3.1.6 договору страхування №297/13-И/О страховим випадком є вплив води або іншої рідини, що вилилася внаслідок аварії, непередбаченої поломки або виходу з строю опалювальної системи будинку або її частини, а також раптового і не викликаного необхідністю включення останніх.
Згідно п.6.3.2 договору страхування №297/13-И/О страхувальник має право на одержання страхового відшкодування при настанні страхового випадку в порядку, встановленому договором страхування.
02.02.2014р. в приміщенні Управління ПФУ в Приморському районі м.Одеси, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Світлий, 8, відбулося залиття гарячою водою службових кабінетів у зв'язку з проривом на нижній футорці подачі теплопостачання, внаслідок чого пошкоджено приміщення трьох кабінетів до стану, непридатного для їх використання за призначенням та пошкоджені (знищені) документи, що стосуються поточної діяльності позивача.
03.02.2014р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку, в якому зазначив, що вартість збитків становить більше ніж 15000 грн. Цього ж дня за участю представника позивача складено акт огляду застрахованого об'єкту від 03.02.2014р.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акта Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський" від 05.02.2014р., складеного комісією у складі: майстра з поточного ремонту дільниці № 8 ОСОБА_5, майстра ОСОБА_6, слюсара-сантехніка ОСОБА_7, виходом на місце за адресою: пров. Світлий, 8, зафіксовано факт заливу приміщення Пенсійного фонду, а саме залито (стелю, стіни, підлогу) приміщення каб. №4 площею приблизно 16,4кв.м., каб. №3 площею 32,2кв.м., каб. №8 (постраждали дві стіни площею 8,1кв.м., підвісна стеля та підлога площею 16,27кв.м.), підвісна стеля на сходах при вході в управління площею 13.23кв.м., стеля в коридорі площею 0,25кв.м., теплоносій системи центрального опалення. Причиною заливу визначено аварійну ситуацію, а саме переходу в незадовільний стан футорки нижньої підводки до приладу опалення.
Позивачем направлено на адресу відповідача претензію №8154/08 від 30.09.2014р. з вимогою про виплату страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо стягнення страхового відшкодування за фактом залиття гарячою водою орендованих позивачем нежилих приміщень, так як листом №081014-00685/к/у від 08.10.2014р. страховик повідомив страхувальника про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, тобто фактично відмовив страхувальнику в здійсненні страхової виплати.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 988 та ч.1 статті 990 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно приписів статей 627,629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч.1,2 статті 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Аналогічні норми містяться в статті 26 Закону України "Про страхування".
Відповідно до ч.2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з підпунктами 2 і 3 абзацу 7 пункту 3.1.6 договору страхування №297/13-И/О сторони погодили, що не підлягають відшкодуванню збитки від пошкодження з'єднаних з трубопроводами систем, апаратів і приладів, таких як крани, вентилі, баки, ванни, радіатори, опалювальні котли, бойлери і т. ін.; збитки , що сталися внаслідок природного зносу, корозії або ржавіння систем.
Сервіси для юристів