ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 159/844/20
провадження № 51 - 6101 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
виправданого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019031110000036, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кашівка Ковельського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 березня 2023 року ОСОБА_7 виправдано в пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст.191 КК, у зв`язку з недоведеністю в його діях складу інкримінованого злочину.
Відмовлено в задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» до ОСОБА_7 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
Вирішено питання щодо арешту майна.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК), а саме у тому, що він, будучи директором ДП «Ковельське лісове господарство», а отже будучи службовою особою та являючись працівником правоохоронного органу, незважаючи на те, що статутом підприємства і колективним договором не передбачено навчання студентів за рахунок коштів підприємства, фінансовими планами ДП «Ковельське лісове господарство» на 2016-2018 роки видатків на навчання фізичних осіб не передбачено, здійснив розтрату грошових коштів цього підприємства шляхом покриття витрат сторонніх фізичних осіб на навчання на загальну суму 51 742 грн.
Так, ОСОБА_7 уклав з Національним університетом «Львівська політехніка» договір від 4 серпня 2016 року № 3930-05 про надання освітніх послуг для ОСОБА_8 , яка є його рідною дочкою, на виконання умов якого перерахував з рахунку ДП «Ковельське лісове господарство» на рахунок Національного університету «Львівська політехніка» за оплату навчання останньої кошти на загальну суму 29 440 грн.
Крім того, ОСОБА_7 уклав із Луцьким національним технічним університетом договір від 19 серпня 2016 року № 5-01071 про навчання ОСОБА_9 , який є рідним сином головного інженера охорони праці та техніки безпеки ДП «Ковельське лісове господарство» і головою первинної профспілкової організації Ковельського держлісгоспу, на виконання умов якого перерахував з рахунку ДП «Ковельське лісове господарство» на рахунок Луцького національного технічного університету кошти за оплату навчання останнього на загальну суму 22 302 грн, за обставин, детально викладених у вироку.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 25 липня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Постановою Верховного Суду від 19 березня 2024 року задоволено касаційну скаргу прокурора. Скасовано ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 липня 2023 року стосовно ОСОБА_7 і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора-без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Сервіси для юристів