Постанова ВГСУ від 30.04.2014 року у справі №03/57-64

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Справа № 03/57-64 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П.суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми "Скорпіон-сервіс" на рішення від та на постанову відГосподарського суду Волинської області 17.06.2010 Львівського апеляційного господарського суду 21.01.2014у справі Господарського суду№ 03/57-64 Волинської областіза позовомПриватної фірми "Скорпіон-сервіс"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення неустойки у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Походзяєв С.О.;- відповідача ОСОБА_6;

ВСТАНОВИВ:

02.04.2013 Приватна фірма "Скорпіон-сервіс" звернулася до Господарського суду Волинської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 28 140,00 грн. неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за невиконання обов`язку щодо повернення наданого відповідачеві у користування майна за угодою надання в користування торгових площ від 01.06.2008.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.06.2010 у справі № 03/57-64 (суддя Сініцина Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 (колегія суддів у складі: Галушко Н.А. - головуючий суддя, судді Гриців В.М., Орищин Г.В.), у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Приватна фірма "Скорпіон-сервіс" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 17.06.2010 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі № 03/57-64, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача визначеної позивачем неустойки за невиконання наймачем свого обов'язку щодо повернення об'єкта оренди за період з 29.03.2009 по 29.03.2010 у розмірі 28 140,00 грн. на підставі ст. 785 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.06.2008 між позивачем та відповідачем виникли зобов'язальні відносини на підставі угоди надання в користування торгових площ, за умовами якої позивач (за договором адміністрація) надає, а відповідач (за договором підприємець) приймає в платне строкове користування торгову площу розміром 17, 5 кв. м. на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ "Скорпіон сервіс" між вул. Кравчука та вул. Карпенка-Карого, місце НОМЕР_1, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торговельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового або продовольчого товару.

Пунктом 6.2 розділу 6 угоди передбачено, що кожна зі сторін може відмовитися від угоди про надання в користування торгових площ в будь-який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць.

Згідно з п. 3.15 розділу 3 угоди підприємець зобов'язаний в належному стані передати площі, вказані в пункті 1.1 цієї угоди адміністрації протягом 2-ох днів після припинення дії угоди.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

03.10.2008 ПФ "Скорпіон-сервіс" було прийнято наказ № 15 "Про відмову від угод надання в користування торгових площ" у зв'язку із виробничою необхідністю.

Із вказаного наказу вбачається, що на підставі пункту 6.2. угоди від 01.06.2008, позивач від неї відмовився.

Позивач у повторному повідомленні (роз`ясненні) № 156 від 19.11.2008, яке надіслано рекомендованим листом (а. с. 32), підтвердив свій намір припинити угоду шляхом відмови від неї з 15.11.2008 і надав відповідачу 1 календарний місяць з дати вручення цього повторного повідомлення для вивезення товарно-матеріальних цінностей та звільнення торгової площі (демонтажу та вивезення металевої конструкції).

Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105 (що діяли на час виникнення спірних правовідносин) передбачають укладення між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, договорів, що за своєю правовою природою є договорами оренди (найму) торгових площ (Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 07/33-71).

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не звільнив торгове місце і використовує його в своїй підприємницькій діяльності, що підтверджується актом № 3 від 17.04.2010 (а. с. 33).