Постанова ВГСУ від 30.03.2016 року у справі №910/22046/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Справа № 910/22046/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідачсуддівКочерової Н.О. Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовичана рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 29.10.2015 Київського апеляційного господарського суду 02.02.2016у справі господарського суду№ 910/22046/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Паламарчука Віталія ВіталійовичадоТовариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна спілка транспорту, інформатики, логістики"простягнення 62 365 257,38 грн.за участю представників:

від позивача - Дешко В.О.

від відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 у справі № 910/22046/15 (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 (головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.), відмовлено Публічному акціонерному товариству "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Паламарчука Віталія Віталійовича (позивач) в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ПАТ "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Паламарчука Віталія Віталійовича звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 202, 601 Цивільного кодексу України, статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2016 у справі № 910/22046/15 (головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Кочерова Н.О.) прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 28.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/22046/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Кочерова Н.О., Мележик Н.І.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 27.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" (кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна спілка транспорту, інформатики, логістики" (позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-240ю/2014/2-1, згідно з яким кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, зі сплатою 13,8% річних в межах максимального ліміту заборгованості до 32 000 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 26 жовтня 2015 року.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 31 587 258,93 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по рахунку.

30.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" (новий кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна спілка транспорту, інформатики, логістики" (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 30102014, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, первісний кредитор зобов'язується відступити новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, визначеними у додатку № 1 до цього договору в повному обсязі або ж частково, а новий кредитор зобов'язується прийняти право вимоги та сплатити первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору за домовленістю сторін загальна сума права вимоги, що відступається первісним кредитором за цим договором новому кредитору, яка включає в себе суму основного боргу, нарахованих процентів та комісії, становить 31 444 216,27 грн., яка сплачується новим кредитором у термін до 31 жовтня 2014 року. Сторони дійшли згоди, що за відстрочення терміну сплати вартості права вимоги, новий кредитор сплачує на користь первісного кредитора винагороду у розмірі - 143 042,66 грн.

31.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна спілка транспорту, інформатики, логістики" укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони домовились про зарахування зустрічних однорідних зобов'язань (грошових вимог) за договорами, зазначеними в пунктах 1 і 2 цієї угоди, у розмірі, вказаному в пункту 4 даної угоди.

Згідно з пунктами 4, 5 угоди розмір зустрічних грошових вимог за договорами, указаними в пунктах 1 та 2 цієї угоди, що підлягають зарахуванню, становить 31 587 258,93 грн., з моменту підписання цієї угоди вищезазначені взаємні зустрічні зобов'язання сторін одна перед одною на суму 31 587 258,93 грн. припиняються.

Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 62 365 257,38 грн. заборгованості, з яких: 31 587 258,93 грн. - заборгованість за кредитом; 3 584 101,01 грн. - заборгованість за процентами; 433 313,30 грн. - пеня за прострочення повернення процентів за користування кредитом; 8 534 617,74 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 30 876,55 грн. - 3% річних від простроченої суми процентів; 547 800,96 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 429 400,16 грн. - збитки від інфляції за час прострочення сплати процентів; 10 817 888,73 грн. - збитки від інфляції за час прострочення по кредиту; 4 800 000,00 грн. - штраф за прострочення по сплаті процентів; 1 600 000,00 грн. - штраф за прострочення повернення кредиту.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором в частині своєчасного погашення кредиту, процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню, штраф, 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту.

Судами попередніх інстанцій відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до укладеної сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 31 587 258,93 грн., тобто на суму, яка дорівнює розміру отриманих відповідачем коштів за кредитним договором, за відсутності доказів визнання її недійсною у встановленому законом порядку, вимоги позивача є безпідставними з причин припинення зобов'язання відповідача перед позивачем за кредитним договором внаслідок проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Положеннями статті 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі статтею 627 вказаного Кодексу сторони є вільними на підставі ст. 6 цього Кодексу в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги доводи позивача про те, що договір про відступлення права вимоги є нікчемним з моменту його укладення в силу приписів пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як безпідставні.

Аналіз пункту 3 частини 3 статті 38 свідчить про те, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемними у випадку укладення банком договору, за яким банк приймає на себе зобов'язання щодо відчуження чи передачі у користування або придбання майна, оплати результатів робіт/послуг за цінами, нижчими або вищими від звичайних тощо.