ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2017 року Справа № 914/4003/15
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (головуючий суддя Матущак О.І., судді Кузь В.Л., Скрипчук О.С.)та на рішенняГосподарського суду Львівської області від 11.05.2016 (головуючий суддя В.М.Пазичева, судді С.М. Коссака, П.Т. Манюка)у справі№ 914/4003/15 Господарського суду Львівської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго",за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", 2) Публічне акціонерне товариство "Вінницягаз", 3) Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз",простягнення 21.3796.598, 40 грн.,за участю представниківпозивачаГромніцький Ю.П.,відповідачаГончарук А.А.,третьої особи-1Суворова Л.В.,третіх осіб-2,3не з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.05.2016 у справі №914/4003/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2016, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ПАТ "ДТЕК Західенерго" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 21.767.791,05 грн. інфляційних втрат, 9.877.111, 01 грн. пені, 737.233,13 грн. 3% річних, 3.602.572, 25 грн. 7% штрафу; в частині стягнення боргу в розмірі 63.338.881,36 грн. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 9, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 216, 217, 224, 231, 235-237 ГК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не надали належної оцінки тому, що укладений між сторонами договір припинив свою дію, а також дійшли помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники третіх осіб-2, 3 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 23.12.2014 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ПАТ "ДТЕК Західенерго" укладено договір № 3-1-2014/061-ПР купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п. п. 1.1, 6.1, 7.2, 9.3 вказаного договору продавець зобов'язується передати покупцеві природний газ для власних потреб, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі та на умовах цього договору.
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7(семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
В подальшому між сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 було укладено договори про організацію розрахунків, а саме: договір №189/375-в від 03.12.2015; договір № 448/375-в від 16.12.2015; договір № 117/375-в від 30.11.2015; договір № 363/375-в від 11.12.2015; договір № 220/375-в від 07.12.2015; договір № 362/375-в від 11.12.2015; договір № 190/375-в від 03.12.2015.
Предметом цих договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік", відповідно до порядку та умов надання у 2015 році субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з центрального водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375.
Умовами зазначених договорів передбачено надання державою коштів на погашення заборгованості, а також змінено порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору № 3-1-2014/061-ПР купівлі-продажу природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем.
За змістом кожного із договорів про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій із погашення заборгованості відповідно до договору, а також засвідчили, що після виконання договору сторони не мають одна до одної жодної претензії стосовно його предмета.
На виконання договорів про організацію розрахунків відповідач сплатив позивачу всі суми, які передбачались цими договорами в повному обсязі, на загальну суму 63.338.861,36 грн.
Згідно зі ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. ст. 610, 611, 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 8, ч. ч. 5, 6 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.
Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 16 ст. 14, ст. 32 Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік" перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Сервіси для юристів