Постанова ВГСУ від 29.12.2015 року у справі №921/1382/14-г/4

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року Справа № 921/1382/14-г/4

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Борденюк Є.М., Кривда Д.С., Могил С.К. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу корпорації "Укртрансжилбуд" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 та рішення господарського суду Тернопільської області від 24.04.2015 у справі № 921/1382/14-г/4 господарського суду Тернопільської області

за позовомкорпорації "Укртрансжилбуд"до:1.Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, 2.Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської радитретя особаТернопільська міська радапростягнення заборгованості в сумі 209 851, 20 грн., за участю представників

позивача: Косар М.Є.,

відповідачів: Ющук А.С., Хромчака Р.О.,

третьої особи: Хромчак Р.О.,

(у судовому засіданні 29.12.2015 оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України)

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року корпорація "Укртрансжилбуд" звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про стягнення 209 851, 20 грн. заборгованості за виконані роботи за договором з капітального ремонту по вул. Гайова у м. Тернополі.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.01.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільську міську раду.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.02.2015 залучено до участі у справі другого відповідача - Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.04.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (замовником) та корпорацією "Укртрансжилбуд" (учасником (підрядником) укладено договори № 65к від 14.11.2011 та № 30с від 27.06.2012, за умовами яких замовник доручив підряднику виконати у 2011 та 2012 роках відповідно роботи з капітального ремонту вул. Гайової в м. Тернополі та зобов'язався прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п.п. 2.1, 3.1 договорів учасник повинен виконати роботи, якість яких відповідає умовам діючих норм та правил. Ціна договорів становить 13 926 006 грн. та 10 784 161 грн. відповідно.

Відповідно до п.п. 4.1. - 4.4. договорів, замовник здійснює розрахунки за виконані роботи після підписання сторонами акта за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3. Усі розрахунки за виконані роботи за договорами здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок учасника. Замовник зобов'язався виконати свої зобов'язання лише в межах фактичних надходжень коштів (відкритих асигнувань (виділених коштів), а також лише у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.п. 6.4.3 договорів у разі невиконання зобов'язань замовником учасник має право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це замовника у строк за 30 днів.

В подальшому між сторонами укладено додаток № 1 та додаток № 2 до договору № 65к від 14.11.2011, якими внесено зміни у п. 3.1 п. 3 договору, та укладено додаток №1 та додаток № 2 до договору № 30с від 27.06.2012. Також, 11.07.2015 між сторонами узгоджено та підписано додаткову угоду, якою внесено зміни до п. 3.1 та п. 3 договору № 30с від 27.06.2012.

Судами також встановлено, що позивачем протягом 2011-2012 років зі свого матеріалу та за рахунок власних засобів виконано роботи з капітального ремонту вул. Гайової в м. Тернополі на суму 2 719 966 грн., які прийняті та оплачені відповідачем.

Позивачем складено акт приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в) за липень 2012 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3) за липень 2012 року щодо об'ємів робіт по штучних спорудах, зокрема, з улаштування бетонних підпірних стінок обсягом 95, 40 м3 та встановлення бортових каменів (бордюр), всього на суму 209 851, 20 грн., які замовником не прийняті та не оплачені.

Позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з вимогою підписати акт та довідку за липень 2012 року та оплатити виконані роботи, проте останній відмовився виконати заявлені вимоги з посиланням на те, що роботи проводились підрядником з порушенням вимог договору, що в подальшому слугувало підставою для надіслання на адресу позивача листа № 08-5/1250 від 10.10.2012 про розірвання договору № 30с від 21.06.2012, у зв'язку з односторонньою відмовою замовника від договору з причин невиконання позивачем передбаченого умовами договору обсягу робіт.

Крім того, позивачем на адресу відповідача-1 надіслано лист № 0911/12-2 від 09.11.2012 з повідомленням про те, що договір № 30с від 27.06.2012 є розірваним з 13.08.2012 в порядку, передбаченому п. 6.4.3 договору.

Листом від 16.01.2013 № 09-3/56 відповідач-1 ставив перед позивачем вимогу демонтувати до 01.03.2013 встановлені останнім з порушенням проекту та технології виконання робіт бордюри і забрати з ділянки капремонту, як свою власність.