Постанова ВГСУ від 29.11.2016 року у справі №910/14968/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 910/14968/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Могил С.К., Малетича М.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 р.у справі№910/14968/14господарського судуміста Києваза позовомПрокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доПриватного підприємства "Сім-Альянс"треті особи1)Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2)Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києвіпровизнання права власності

за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачаХурсевич С.В. ( дов. від 24.10.16),третьої особи-1не з'явилися, були належно повідомлені,третьої особи-2не з'явилися, були належно повідомлені,прокуратуриРешиної Т.А. (посв. від 6.11.15)

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Сім - Альянс" про визнання права власності на наступні об'єкти нерухомого майна: нежитлову будівлю, загальною площею 123,0 кв.м., за адресою: проспект Володимира Маяковського, 14/12 літера "а"; нежитлову будівлю загальною площею 131,0 кв.м., за адресою: проспект Володимира Маяковського, 14/12 літера "б"; нежитлову будівлю загальною площею 123,0 кв.м., за адресою: проспект Володимира Маяковського, 14/12 літера "в", нежитлову будівлю загальною площею 127,5 кв.м., за адресою: проспект Володимира Маяковського, 14/12 літера "г" у Деснянському районі м. Києва.

Справа судами розглядалась неодноразово.

До початку розгляду справи колегією суддів першої інстанції по суті прокурор подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить: зобов'язати Приватне підприємство "Сім-Альянс" знести самовільно збудовані нежитлові приміщення, розташовані по проспекті Володимира Маяковського, 14/12 у Деснянському районі м. Києва, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 123,0 кв.м., літера "а"; нежитлову будівлю загальною площею 131,0 кв.м., літера "б"; нежитлову будівлю загальною площею 123,0 кв.м., літера "в"; нежитлову будівлю загальною площею 127,5 кв.м., літера "г".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2016 р. (судді: Головатюк Л.Д., Підченко Ю.О., Якименко М.М.) у справі № 910/14968/14 призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 р. у (судді: А.І. Мартюк, Л.П. Зубець, С.О. Алданова) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, заступника прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, та направити справу на розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з висновком судів щодо дійсної потреби у проведенні судової будівельно-технічної експертизи оскільки, господарськими судами не обґрунтовано, що саме після зміни позивачем позовних вимог полягає суперечливість доказів наявних у справі та не наведено жодних обґрунтувань стосовно того, що питання, які поставлені судом на роз'яснення експертів, не можуть бути досліджені під час судового розгляду на підставі наявних у справі та поданих сторонами доказів.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Разом з тим, суди не звернули уваги на зміну предмету позову та не встановили, що саме входить до кола доказування у даній справі та чим воно пов'язане та залежить від поставлених питань на експертизу. Також, не врахували, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення лежить на стороні, яка на них посилається.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не може визнати оскаржувані ухвалу та постанову в частині призначення експертизи обґрунтованими та такими, що винесені з дотриманням норм процесуального права.

У свою чергу необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Колегія суддів касаційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з наведеним, скасування самої лише ухвали про зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.

Враховуючи викладене, а також те, що обґрунтовані доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, зводяться виключно до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), беручи до уваги повноваження касаційної інстанції стосовно перевірки правильності застосування місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність скасування ухвали як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи.