Постанова ВГСУ від 29.11.2016 року у справі №908/958/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 908/958/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача Цмокаленко О.С. - дов. від 31.12.2015 р. відповідача Череповський В.П. - дов. від 05.04.2016 р. розглянувши матеріали касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постановувід 01.08.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі№908/958/16 господарського суду Запорізької області за позовомВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Відокремленого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" простягнення 47925,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Відокремленого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" про стягнення 47925,75 грн. плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, на підставі статей 173, 174, 175, 193 217, 231, 275 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530, 629 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 5.1, 5.5, 6.11, 6.14, 6.16, 6.17 Правил користування електричною енергією від 31.07.1996 р. №28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 р. №910).

Позивач посилався на те, що відповідач у березні, липні та серпні 2015 року перевищив обсяг договірного споживання електроенергії, а тому повинен сплатити двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, що передбачено статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" і пунктом 4.2.2 договору від 06.12.2005 р.

При цьому, позивач зазначав, що в зв'язку з тим, що відповідачем своєчасно не було переглянуто та надано на адресу позивача зазначеної (зміненої) відомості очікуваних обсягів споживання електричної енергії, то розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2015 рік йому був визначений позивачем самостійно, за фактичними обсягами споживання електроенергії відповідачем у відповідних періодах 2014 року.

Відповідач у відзиві на позов і додаткових поясненнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що він не перевищував договірних величин споживання електроенергії у спірному періоді та зазначав, окрім іншого, те, що згідно з абзацом 4 пункту 4.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 (ПКЕЕ), постачальник встановлює рівень лімітів на наступний рік споживачу на рівні фактично отриманої кількості електроенергії в минулому році у разі ненадання споживачем відомостей у встановлений договором термін з вказаними лімітами на наступний рік. Постачальник може не погодити ліміти, вказані у відомостях, у разі відсутності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Проте, відповідач у встановлений договором термін направив позивачу відомості щодо обґрунтованих обсягів електроенергії на 2015 рік у кількості 80 000 кВт щомісячно та останній не заперечив і не вказав про відсутність у нього виробничих можливостей для забезпечення вказаних обсягів, а отже, позивач неправомірно застосував до відповідача ліміт на рівні споживання електроенергії у минулому 2014 році.

17.05.2016 р. позивач подав до суду пояснення, в яких він обґрунтовує правомірність нарахувань за перевищення договірної величини.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.05.2016 р. (суддя Топчій О.А.) в позові відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з вимогами пункту 4.2 ПКЕЕ розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік встановлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року, лише в разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін, при цьому, пропозиції споживача є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії, в тому разі, якщо наявні виробничі можливості постачальника.

Суд встановив, що відповідач вчасно звернувся до позивача для узгодження обсягів споживання електричної енергії на 2015 рік, з обґрунтуванням розрахунку таких обсягів, як то передбачено наведеними приписами, проте відповідач їх не узгодив, пославшись на їх необґрунтованість. При цьому суд встановив, що така відмова позивача не була пов'язана з відсутністю у нього виробничих потужностей.

Місцевий господарський суд також вказав, що згідно з узгодженим сторонами додатком №5 (в редакції від 01.11.2006 р.) до договору №1149 від 06.12.2005 р. дозволена потужність 200 кВт, режим: 7 робочих днів у тиждень, 24 години роботи на добу, яка складає: у березні 2015 р. - 148800 кВт/год, у липні 2015 р. - 148800 кВт/год., у серпні 2015 р. - 148800 кВт/год. При цьому, відповідачем було спожито: у березні 2015 р. - 46404 кВт/год., у липні 2015 р. 60426 кВт/год., у серпні 2015 р. - 67410 кВт/год., тобто менше, ніж узгоджено вказаним додатком.

Відтак, суд визнав, що відповідачем не було перевищено дозволену потужність 200 кВт та обґрунтований пріоритетний ліміт у розмірі 80000 кВт/год у місяць, що виключає стягнення з відповідача спірної плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

За апеляційною скаргою ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Відокремленого структурного підрозділу Бердянського міського району електричних мереж Донецький апеляційний господарський суд (судді: Стойко О.В., Радіонової О.О., Чернота Л.Ф.), переглянувши рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 01.08.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ВАТ "Запоріжжяобленерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу (з урахуванням пояснень), в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 17.05.2016 р. і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2016 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 525, 529, 612, 626, 628, 629, 652 Цивільного кодексу України, статей 181, 193 Господарського кодексу України, статей 47, 32, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник наголошує на тому, що відповідач у березні, липні та серпні 2015 року перевищив обсяг договірного споживання електроенергії, а тому він повинен сплатити двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Від відповідача судом отримано пояснення у справі, в яких він наголошував на неправомірності застосування позивачем до відповідача у спірному періоді ліміту на рівні споживання електроенергії у минулому 2014 році.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні в режимі відеоконференції представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій 06.12.2005 р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міського району електромереж - постачальником електричної енергії та ТОВ "Базовим Азовським рибопереробним комплексом" - споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії №1149.

Відповідно до пункту 1 договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Пунктом 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Згідно з пунктом 5.1 вказаного договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік, споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатка № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", у 2-х екземплярах, оформлені зі своєї сторони.

У випадку, якщо розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік перевищує розмір фактичного споживання поточного року, споживач надає обґрунтований розрахунок очікуваних обсягів споживання електричної енергії.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається постачальником електричної енергії самостійно на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року.