Постанова ВГСУ від 29.11.2016 року у справі №904/9087/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 904/9087/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Картере В.І., Малетича М.М.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс - КР"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2016у справі№ 904/9087/15господарського судуДніпропетровської областіза позовомКомунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс - КР"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління благоустрою та житлової політики Криворізької міської радипростягнення заборгованості у сумі 816 862 грн. 67 коп. за договором на поставку теплової енергіїза участю представників: від позивача: Цвіркун А.А., від відповідача: Крамаренко О.А., Івасик Т.Р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2016 касаційну скаргу ТОВ "Сітісервіс - КР" у справі №904/9087/15 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Картере В.І., Плюшка І.А. у відповідності із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.11.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 касаційну скаргу у справі №904/9087/15 прийнято до свого провадження колегією суддів Самусенко С.С., Картере В.І., Малетич М.М. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.11.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з ТОВ "Сітісервіс-КР" 557818,97 грн. основного боргу, 8808,67 грн. 3 % річних, 132670,71 грн. пені та 117 564,32 грн. інфляційних втрат за договором на поставку теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари №11297 від 04.09.2014.

Позов мотивовано порушенням відповідачем договору №11297 від 04.09.2014 щодо оплати за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2014 по 30.06.2015.

2. Стислий виклад суті рішень господарських судів у справі

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2015 (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Сітісервіс-КР" 557 818,97 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 132 670,71 грн. пені, 8 808,67 грн. 3 % річних, 117 564,32 грн. інфляційних втрат, 12 252,95 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідач виставлені рахунки за спожиту теплову енергію своєчасно та в повному обсязі не оплатив, на підставі чого у нього виникла заборгованість у сумі 557 818, 97 грн.

Господарський суд зазначив, що договір від 04.09.2014 №11297 укладено сторонами відповідно до норм чинного законодавства, підписано уповноваженими представниками сторін, відповідачем не доведено наявність обставин, які б свідчили про вчинення спірного правочину під впливом помилки, в судовому порядку договір недійсним не визнано.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 рішення місцевого господарського суду скасовано, визнано недійсним договір №11297 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 04.09.2014, укладений між КПТМ "Криворіжтепломережа" та ТОВ "Сітісервіс - КР". В задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що договір №11297 від 04.09.2014 не відповідає ст.ст. 203, 215, 229 Цивільного кодексу України, тому застосував положення ч.1 п.1 ст.83 ГПК України і визнав його недійсним.

Відмовляючи в позові, суд виходив із того, що вимога про стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 816 862, 67 грн. випливає з договору, який є недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2016 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2016, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів касаційної інстанції у постанові від 17.05.2016 послалася на помилкове застосування апеляційним господарським судом ч.1 п.1 ст.83 ГПК України та ст.ст.203, 215, 229 ЦК України.

Також у постанові вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано наведені норми та не досліджено належним чином обставини та докази, у зв`язку з чим він дійшов передчасного висновку, що відповідач як управитель не мав правових підстав на укладення з позивачем договору №11297 від 04.09.2014.

Судом апеляційної інстанції не досліджено щодо яких об`єктів укладено вказаний договір від 12.03.2014, зокрема за дислокацією №1, про що стверджує скаржник у касаційній скарзі і що має суттєве значення для вирішення даного спору.

Крім того, касаційна інстанція звертає увагу, що згідно таблиці 2, яка є невід`ємною частиною договору №11297 від 04.09.2014, об`єктами теплоспоживання є гуртожитки.

Направляючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції дав вказівку переглянути рішення першої інстанції в апеляційному порядку, дослідити докази, наявні у справі, перевірити доводи сторін, встановити наявність/відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на встановлені обставини по справі, керуючись законом, вирішити спір.

При новому розгляді постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 20.09.2016 (судді: Дармін М.О. - головуючий, Іванов О.Г., Чус О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Апеляційний господарський суд виходив із того, що оскільки на об`єкти, які обслуговує ТОВ "Сітісервіс-КР" - гуртожитки по вул. Кармелюка 3, вул. Переявлавський 18, по пр. Південий, 19 м.Кривий Ріг, відсутні договірні відносини по окремих об`єктах, 04.09.2014 укладено договір № 11297. Позивачем за договором надано послуги, що не спростовано відповідачем.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

ТОВ "Сітісервіс-КР", не погоджуючись із рішенням та постановою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У скарзі вказується, що судом апеляційної інстанції проігноровано норми ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", яка визначає, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідач не є споживачем послуг позивача і не має права на укладення такого договору.