Постанова ВГСУ від 29.10.2015 року у справі №910/17043/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Справа № 910/17043/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівКочерової Н.О. (доповідач), Іванової Л.Б., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вернум Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.07.2015у справі № 910/17043/14 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Вернум Банк"до1) публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Велика страхова компанія"простягнення 17 000 000,00 грнза участю представників сторін:

від позивача: Степаненко О.М., дов. від 25.08.2015, Буцан О.В., дов. від 14.09.2015

від відповідача-1: Хоменко Г.В., дов. від 21.09.2015

від відповідача-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство "Вернум Банк" звернулося до господарського суду з позовом до:

- публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про звернення стягнення на предмет застави за укладеним між ним та відповідачем-1 договором застави № 1505/РС/ММ5/Z від 15.05.2014, а саме: на грошові кошти в сумі 17 000 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості ПАТ "КБ "Південкомбанк" за договором про надання міжбанківського депозиту від 15.05.2014 в розмірі 24 339 081,33 грн, з яких: 23 975 388,00 грн - сума депозиту, 4 062,51 грн - відсотки, 359 630,81 грн - пеня;

- товариства з обмеженою відповідальністю "Велика страхова компанія" про стягнення 300 000,00 грн заборгованості за договором добровільного страхування фінансових ризиків № ФР-0001 від 07.07.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань з повернення суми депозиту, виплати процентів та неустойки за вказаним договором про надання міжбанківського депозиту від 15.05.2014, у зв'язку з чим, за твердженням позивача, він отримав право звернення на предмет застави за договором застави № 1505/РС/ММ5/Z від 15.05.2014 та право на отримання страхового відшкодування за договором добровільного страхування фінансових ризиків № ФР-0001 від 07.07.2014.

Справа слухалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2015 (суддя Пінчук В.І.), прийнятим за результатами нового розгляду позовних вимог до ПАТ "КБ "Південкомбанк" про звернення стягнення на предмет застави, позовні вимоги задоволено. Звернуто стягнення на предмет застави за договором застави № 1505/PC/MM5/Z від 15.05.2014, укладеним між ПАТ "Вернум Банк" та ПАТ "КБ "Південкомбанк", а саме: на належні ПАТ "КБ "Південкомбанк" грошові кошти в розмірі 17 000 000,00 грн в рахунок погашення заборгованості ПАТ "КБ "Південкомбанк" за договором про надання міжбанківського депозиту від 15.05.2014 в розмірі 2 000 338,89 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на момент прийняття рішення становить 46 188 953,16 грн, шляхом, визначеним ст. 23 Закону України "Про заставу". Стягнуто з ПАТ "КБ "Південкомбанк" на користь ПАТ "Вернум Банк" 73 080,00 грн судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави, заявлені до ПАТ "КБ "Південкомбанк", є обґрунтованими та правомірними, а норма ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка передбачає заборону звернення стягнення на майно банку під час тимчасової адміністрації, не є підставою для відмови у задоволенні відповідного позову, оскільки не припиняє цивільні зобов'язання, а встановлює певні особливості їх виконання, судове рішення є лише способом захисту порушених прав та безпосередньо не призводить до задоволення вимоги кредитора (позивача), оскільки таке задоволення відбувається внаслідок виконання такого рішення (добровільно чи примусово).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 (склад колегії суддів: Дикунська С.Я., - головуючий, Алданова С.О., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Південкомбанк" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову до ПАТ КБ "Південкомбанк" про звернення стягнення на предмет застави відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Вернум Банк" в доход Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 36 540,00 грн.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована відсутністю підстав для задоволення позовної вимоги з огляду на встановлену ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборону здійснювати звернення стягнення на майно банку під час тимчасової адміністрації, запроваджену в ПАТ "КБ "Південкомбанк" з 26.05.2014. За висновком суду вимоги позивача можуть бути задоволені як вимоги кредитора виключно в процедурі ліквідації банку на підставі ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Вернум Банк", з урахуванням заяви про уточнення касаційної скарги (вх.№ 11994Д/16572 від 29.10.2015), просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та неповне встановлення всіх обставин справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 29.12.2009 між публічним акціонерним товариством "Діапазон-Максимум Банк", правонаступником якого є позивач - публічне акціонерне товариством "Вернум Банк", та відкритим акціонерним товариством КБ "Південкомбанк" (після зміни організаційно-правової форми - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк", відповідач-1) укладено генеральний договір № 291209 про загальні умови і порядок проведення міжбанківських операцій, предметом якого є порядок укладання сторонами угод на проведення міжбанківських операцій й загальні умови їх виконання.

В рамках вказаного Генерального договору 15.05.2014 між публічним акціонерним товариством "Вернум Банк" та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" шляхом обміну телексними підтвердженнями формату МТ320 від 15.05.2014 був укладений договір міжбанківського депозиту (далі за текстом - депозитний договір), на виконання умов якого відповідач-1 прийняв від позивача грошові кошти у розмірі 2 000 000,00 доларів США в якості депозиту зі строком їх повернення до 15.07.2014 та сплатою процентів за користування ними в розмірі 338,89 доларів США.

15.05.2014 в забезпечення виконання зобов'язань публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" з повернення депозитних коштів за вказаним договором міжбанківського депозиту від 15.05.2015 між позивачем, як заставодержателем, та відповідачем-1, як заставодавцем, укладено договір застави № 1505/PC/MM5/Z (далі за текстом - договір застави), за умовами якого заставодавець передав в заставу заставодержателю майнове право вимоги, що виникло на підставі договору депозиту, а саме: право вимоги повернення депозиту в сумі 17 000 000,00 грн., що належить заставодавцю на момент укладання цього договору, та за яким він виступає вкладником.

Відповідно до п. 1.2. договору застави предмет застави забезпечує виконання заставодавцем умов та зобов'язань по депозитному договору.

Згідно з п. 1.3. договору застави заставна вартість предмету застави склала 17 000 000,00 грн.

29.07.2014 позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою № 802 про повернення депозитних коштів за депозитним договором, сплату відсотків за користування цими коштами та сплату пені за прострочення повернення депозитних коштів у загальному розмірі 2 030 338,89 доларів США. Однак, вимога була залишена відповідачем-1 без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про звернення стягнення на предмет застави за укладеним між ним та відповідачем-1 договором застави № 1505/РС/ММ5/Z від 15.05.2014 у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Частиною першою статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.