Постанова ВГСУ від 29.09.2015 року у справі №925/566/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 925/566/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., за участю представників:позивача -Дегнера О.С., Гордов М.М.,відповідача-не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015у справі№925/566/15за позовомТОВ "Комплектпапір"дофізичної особи-підприємця ОСОБА_6простягнення коштівВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.04.2015 (суддя Спаських Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (далі - ФОП ОСОБА_6.) на користь ТОВ "Комплектпапір" 32194,8 грн. заборгованості з орендної плати, 3652,58 грн. пені, 8238,66 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 724,91 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 (судді: Мальченко А.О., Жук Г.А., Суховий В.Г.) рішення змінено шляхом відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 87,69 грн. пені.

Постанова мотивована відсутністю підстав для нарахування пені за весь жовтень 2014 року на заборгованість з орендної плати в сумі 3564 грн., оскільки акт повернення орендованого майна складено 02.10.2014р., тому правильним є нарахування пені за прострочення сплати орендної плати в сумі 118,8 грн. за перший день жовтня 2014 року (01.10.2014р.).

ФОП ОСОБА_6 у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.510,759,763 ЦК України та ст.ст.32-34 ГПК України. Зокрема, на думку заявника, у суду були відсутні правові підстави вважати дію договору оренди №1 від 07.05.2011 продовженою до жовтня 2014р., оскільки сторонами у п.3.2 договору передбачалося лише одноразове продовження строку дії договору, тобто до 31.12.2013р., а відповідач фактично залишив об'єкт оренди у січні 2014 року. Крім того, скаржник вказує на неврахування судами того, що позивач не надав до суду жодного акту приймання-передавання наданих послуг, які відповідно до п.4.2 договору №1 від 07.05.2011 є підставою для нарахування та сплати орендної плати.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без мін з наступних підстав.

Змінюючи первісне рішення шляхом відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 87,69 грн. пені, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

07.05.2011р. між ТОВ "Комплектпапір" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_6 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1 (далі - договір №1 від 07.05.2011), відповідно до умов п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке є власністю орендодавця, загальною площею 132кв.м., розташоване у будівлі за адресою: м.Умань, АДРЕСА_1.

Пунктами 3.1-3.2 договору №1 від 07.05.2011 передбачено, що термін оренди починається з дати підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди та закінчується 31.12.2012р. Договір вважається продовжений на той же строк і на тих же умовах, якщо жодна із сторін, не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку його дії не заявить про небажання продовжити дію договору.

Пунктом 4.1 договору №1 від 07.05.2011 встановлено, що розмір загальної щомісячної орендної плати складається з : 1) орендної ставки 27 грн. за один метр квадратний, що складає 3564 грн. за місяць; 2) вартості комунальних платежів за поточний місяць оренди - вартість спожитої орендарем тепло- та електроенергії, газу, води та каналізації, а також вартість усіх експлуатаційних витрат (прибирання території загального користування, вивіз сміття та інше). Сума орендної плати вважається такою, що включає плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди і яка прилягає до нього.

Відповідно до пункту 4.2 договору №1 від 07.05.2011 сторони домовились про те, що в момент підписання даного договору орендар сплачує авансовий платіж, який дорівнює одній місячній ставці, і в подальшому буде зарахований в рахунок наступних платежів. Платіж за перший місяць оренди розраховується з розрахунку кількості днів на момент підписання акту прийому передачі. Перший платіж сплачується у безготівковому порядку шляхом банківського переказу на зазначений нижче поточний рахунок орендодавця протягом 5 днів з моменту підписання даного договору. Починаючи з другого місяця оренди, орендна плата в частині орендної ставки (що розрахована пропорційно кількості квадратних метрів площі об'єкта оренди), сплачується щомісячно у безготівковому порядку шляхом банківського переказу на зазначений нижче поточний рахунок орендодавця не пізніше 30-го числа попереднього місяця (у випадку якщо орендодавець не порушує строку, згідно якого виставляється рахунок на оплату орендної плати), за який здійснюється оплата на підставі виставленого орендодавцем рахунку-фактури. Орендодавець повинен вчасно виставляти такі рахунки орендареві не пізніше 25-го числа розрахункового місяця.

Згідно пункту 4.4 договору №1 від 07.05.2011 плата комунальних платежів здійснюється орендарем самостійно, на підставі особисто укладених договорів з відповідними установами.

Договір діє з моменту підписання його сторонами і до закінчення передбаченого ним строку оренди та повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п.12.1 договору №1 від 07.05.2011).

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення договору, апеляційний суд погодився з судом першої інстанції про продовження терміну його дії у відповідності до п.3.1 договору №1 від 07.05.2011 та чинність договору протягом спірних правовідносин.

За твердженням позивача, ФОП ОСОБА_6 02.10.2014р. без попередження звільнила орендоване приміщення, не склавши акт повернення майна та не попередивши про розірвання договору.

Відповідно до п.6.2.13 договору №1 від 07.05.2011 після його розірвання орендар зобов'язаний протягом 5 днів повернути майно, що орендується, орендодавцю за актом приймання-передачі.

02.10.2014р. позивачем було складено акт прийому майна з оренди за участю директора позивача та представників Ремонтно-експлуатаційного управління-2, в якому зафіксовано, що відповідач без попередження залишив орендоване приміщення та не з'явився на призначену дату для підписання акту повернення майна, про яку був повідомлений телеграмою від 30.09.2014 (а.с.23-24).

Відповідачем не було надано суду першої інстанції заперечень проти фактичного припинення дії договору оренди між сторонами саме 02.10.2014р.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач всупереч умов договору №1 від 07.05.2011 з січня 2014 року припинив сплачувати орендну плату, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 32194,8 грн. (з 01.01.2014 по 01.10.2014 включно).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем орендних платежів за спірний період, апеляційний суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 32194,8 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання по сплаті орендних платежів за договором оренди №1 від 07.05.2011, суд першої інстанції стягнув з відповідача пеню в розмірі 3652,58 грн.

Однак, апеляційний суд зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для нарахування пені за жовтень 2014р. на суму заборгованості 3564 грн., оскільки акт повернення майна з оренди складено 02.10.2014р.

Таким чином, оскільки правильним є нарахування пені за прострочення сплати орендної плати за жовтень 2014р. на суму 118,8 грн. (розмір орендної плати за один день - 01.10.2014р.), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 3564,89 грн.

Крім того, суди попередніх інстанцій на підставі ст.625 ЦК України визнали такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 724,91 грн. та 8238,66 грн. інфляційних втрат.