ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2015 року Справа № 922/668/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,за участю преставників сторін:
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Смакоти Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015 у справі № 922/668/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про стягнення 37 179,62 грн,-
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2015р. (суддя Аріт К.В.) позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 25 045 грн.70 коп. пені, 7 124 коп. 78 коп. інфляційних втрат, 5 009 грн. 14 коп. - 3% річних та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (колегія суддів: Бойченко К.І. - головуючий, Скакун О.А., Стойка О.В.) апеляційну скаргу Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015р. частково скасовано, позов частково задоволено, відмовлено Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у стягненні з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" пені в сумі 5 969 грн. 59 коп., в решті рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015р. у справі № 922/668/15 залишено без змін, стягнуто з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 19 076 грн. 11 коп. пені, 7 124 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань, 5 009 грн. 14 коп. 3% річних та 1 533 грн. 66 коп. судового збору.
Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.6 ст. 63 ГПК України.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ПАТ "НАК "Нафтогаз України", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк, Луганська область суми заборгованості у розмірі 11 816 грн. 73 коп., з яких: 4 691 грн. 95 коп. - 3% річних та інфляційні нарахування в сумі 7 124 грн. 78 коп.
Під час розгляду справи позивач збільшив розмір своїх вимог та просив стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 37 179 грн. 62 коп., з яких: пеня в сумі 25 045 грн. 70 коп., 3% річних - в сумі 5 009 грн. 14 коп. та інфляційні нарахування в сумі 7 124 коп. 78 коп.
Задовольняючи поданий позов в повному обсязі, суд першої інстанції послався на доведеність та обґрунтованість вимог позивача.
Переглянувши справу в апеляційному порядку згідно ст.ст.99-101 ГПК України, суд апеляційної інстанції позов частково задовольнив та відмовив Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у стягненні з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" пені в сумі 5 969 грн. 59 коп., пославшись на те, що 03.01.2013 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/40/3-г про банкрутство ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Отже, нарахована пеня за період з 14.01.2013 по 17.01.2013 не підлягає до стягнення.
В решті вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про стягнення пені в сумі 19 076 грн. 11 коп., інфляційних нарахувань в сумі 7 124 грн. 78 коп. та 3% річних в сумі 5 009 грн. 14 коп. суд апеляційної інстанції задовольнив.
Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.07.2012 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" укладено договір №07-12-БО купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до вказаного договору позивач (продавець) зобов'язувався передати у власність відповідача (покупця) у 2012 році природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711210000), ввезеного на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України", виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (п.1.1, п.1.2 договору).
Згідно п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами, шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач розрахувався із позивачем за отриманий газ у повному обсязі, але здійснив оплату за спірний період невчасно, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 25 045 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 5 009 грн. 14 коп. та інфляційні втрати у сумі 7 124 коп. 78 коп.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 7 124 коп. 78 коп. та 3 % річних в сумі 5 009 грн. 14 коп., суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказаний розрахунок є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили в цій частині всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку, тому висновок судів про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 7 124 коп. 78 коп. та 3 % річних в сумі 5 009 грн. 14 коп. є законним та правомірним.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 25 045 грн.70 коп.
Сервіси для юристів