ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2015 року Справа № 910/28347/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Акулової Н.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 27.07.2015у справі№ 910/28347/14 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Актив-Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Арбімаркет"провизнання правочину недійсним,за участю представників: від позивачаШалашова В.І.від відповідачане з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2015 у справі № 910/28347/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2015 у даній справі, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" (далі - ПАТ "КБ "Актив-Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" Шевченка Олександра Володимировича звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі № 910/28347/14 (колегія суддів у складі: Кропивної Л.В. - головуючого, Жук Г.А., Смірнової Л.Г.) зазначену апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі № 910/28347/14, ПАТ "КБ "Актив-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену ухвалу і направити дану справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "КБ "Актив-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Актив-Банк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 29.09.2015 о 10 год. 50 хв.
Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 28.09.2015 № 02-05/715 для розгляду справи № 910/28347/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Акулова Н.В., Шевчук С.Р.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.02.2015 в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення, повний текст якого підписано 26.02.2015.
Відповідно до ст. 50 ГПК України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Згідно з ч. 3 ст. 51 ГПК України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що останнім днем строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2015 у даній справі, відповідно до вимог ст. 93 ГПК України, є 10.03.2015.
Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2015 у справі № 910/28347/14 подана 06.07.2015, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що зазначена апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого для її подання частиною 1 статті 93 ГПК України, більш ніж на три місяці.
Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, одночасно з поданням апеляційної скарги, апелянт звернувся до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2015 у справі № 910/28347/14. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, заявник зазначив, що представник позивача Данко А.Б., який був присутнім 24.02.2015 у судовому засіданні у даній справі, з 23.03.2015 по 27.03.2015 перебував у відпустці, а 03.04.2015 звільнився з ПАТ "КБ "Актив-Банк".
Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").
Надаючи правову оцінку доводам заявника щодо поважності причин пропуску ним процесуального строку на оскарження судового рішення, Київський апеляційний господарський суд встановив, що представник апелянта був присутній у судовому засіданні 24.02.2015, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, що відображено в протоколі судового засідання (т. 1 а.с. 102).
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Сервіси для юристів