ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2015 року Справа № 910/25820/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Коваленка В.М., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 рокуу справі господарського суду№ 910/25820/13 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія"; 2. Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Інвест-2007"; 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 МРЕВ ДАІ УМВС Українипро витребування майна з чужого незаконного володіння у судовому засіданні взяли участь представники:
ПАТ АБ "Укргазбанк":Старіков Є.О. (довіреність №334 від 31.07.2015 року), ТОВ "Фінансова лізингова група":ліквідатор Ціхоцький В.М.,ТОВ "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія": Гребенюк О.В. (довіреність від 12.01.2015 року),ПАТ Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього:не з'явилися,ТОВ "Ресурс-Інвест-2007":не з'явилися,ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр":не з'явилися,МРЕВ ДАІ УМВС України:не з'явилися.ВСТАНОВИВ :
ухвалою господарського суду міста Києва від 31.12.2013 року порушено провадження у справі №910/25820/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" (далі - позивача) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (далі - відповідача 1) про витребування майна з чужого незаконного володіння (том 1, а.с. 1-3).
Позовні вимоги обґрунтовано незаконністю володіння та користування відповідачем 1 рухомим майном (транспортними засобами та іншими механізмами), переданим йому позивачем у лізинг за договорами фінансового лізингу, строк дії яких закінчився, з посиланням на обставини непроведення лізингоодержувачем повного розрахунку за лізинговими платежами та ненабуття ним права на отримання у власність спірних предметів лізингу (том 1, а.с. 5 - 181).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк"), яке є заставодержателем майна, що є предметом спору у даній справі (том 1, а.с. 248 - 252).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2014 року залучено до участі у справі в якості відповідача 2 - Публічне акціонерне товариство Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього, відповідача 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Інвест-2007" та відповідача 4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр", за якими зареєстрована частина рухомого майна, щодо якого виник даний спір (том 3, а.с. 189 - 192).
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Босий В.П., судді: Літвінова М.Є., Цюкало Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково; витребувано у відповідача 1 на користь позивача майно (разом з реєстраційною та технічною документацією, комплектуючими пристроями, обладнанням та інвентарем), а саме: автомобіль МАЗ-551605, 2007 року випуску, номер шасі Y3M55160570012298, тип - вантажний самоскид, колір - білий; баштовий кран Potain, модель МС 175В, 2007 року випуску, № 350334; баштовий кран Potain, модель МС 175В, 2007 року випуску, № 350549; буровий станок Atlas Corpo ROC L6, 2006 року випуску; вантажопасажирський навантажувач GEDA 1500Z/ZP з двома сталевими мачтами для підйому до 7 осіб та матеріалів, вантажопідйомність 2000 кг, тип платформи "BS" 1,45*3,3*1,1/8м; витребувано у відповідачів 2, 3 на користь позивача рухоме майно (разом з реєстраційною та технічною документацією, комплектуючими пристроями, обладнанням та інвентарем), а саме: автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L213442, номер двигуна 54192500514220, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L213848, номер двигуна 54192500515711, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L213849, номер двигуна 54192500515743, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L213851, номер двигуна 54192500514649, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L214752, номер двигуна 54192500515761, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L213852, номер двигуна 54192500515130, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L214753, номер двигуна 54192500515730, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L214262, номер двигуна 54192500514254, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L214263, номер двигуна 54192500514256, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09498, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09499, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09495, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09494, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09493, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09490, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09489, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09492, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09500, колір - зелений; витребувано у відповідача 4 на користь позивача рухоме майно (разом з реєстраційною та технічною документацією, комплектуючими пристроями, обладнанням та інвентарем), а саме: автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L213850, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ААС №219247, видане УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 28.12.2007 року, державний номерний знак АА3426ЕТ, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L213853, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 2643 LS 11946, 2007 року випуску, номер шасі WDB9342411L213854, тип - вантажний сідловий тягач, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09497, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09496, колір - зелений; транспортний засіб: напівпричіп CARNEHL CHKS 34 HS 0, 2007 року випуску, номер шасі W091403347PC09491, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz AXOR 3028K 6*4/3600, 2006 року випуску, номер шасі NMB37537412055291, тип - вантажний самоскид, колір - білий; автомобіль Mercedes-Benz AXOR 3028K, 2006 року випуску, номер кузову NMB37537312057179, тип - вантажний сміттєвоз, колір - білий; автомобіль Mercedes-Benz Actros 4140R 8*4/4 4500, 2007 року випуску, номер кузову WDB9323151L226689, тип - вантажний самоскид, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 4140R 8*4/4 4500, 2007 року випуску, номер кузову WDB9323151L226690, тип - вантажний самоскид, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 4140R 8*4/4 4500, 2007 року випуску, номер кузову WDB9323151L226873, тип - вантажний самоскид, колір - зелений; автомобіль Mercedes-Benz Actros 4140R 8*4/4 4500, 2007 року випуску, номер кузову WDB9323151L227339, тип - вантажний самоскид, колір - зелений; автомобіль ЗІЛ 433371, 2007 року випуску, номер шасі XTZ43336273492501, тип - вантажний спеціальний, колір - синій; стягнено з відповідачів 1, 2, 3, 4 в доход Державного бюджету України по 18 270 грн. судового збору, стягнено з відповідачів 1, 2, 3, 4 на користь позивача по 456, 75 грн. судового збору; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено (том 5, а.с. 164 - 180).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 13.10.2014 року відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням додаткових пояснень до неї (вх. №09-11/7205/15 від 21.04.2015 року)), в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції від 21.07.2014 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, судові витрати у справі покласти на позивача, мотивуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю його висновків фактичним обставинам справи. Скаржник зазначив про неприйняття судом першої інстанції до уваги обставин того, що більшу частину спірних предметів лізингу відповідач 1 повернув позивачу, а за рухоме майно, яке у нього залишилося, повністю розрахувався з лізингодавцем шляхом видачі йому простих векселів, у зв'язку з чим відповідач 1 набув права на отримання у власність спірних предметів лізингу, які й були передані йому за актами приймання-передачі. При цьому, скаржник вважає необґрунтованими висновки місцевого господарського суду про те, що акти приймання-передачі предметів лізингу у власність не можуть створювати жодних правових наслідків, в тому числі й підтверджувати перехід до відповідача 1 права власності на спірні предмети лізингу, з посиланням на обставини існування в момент їх складення позивачем та відповідачем 1 дійсних обтяжень зазначеного майна заставою ПАТ АБ "Укргазбанк", про що було внесено записи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, та відсутність згоди банку-заставодержателя на передачу позивачем заставного майна, оскільки спірні предмети лізингу передано позивачем в заставу банку без відома та письмової згоди лізингоодержувача (відповідача 1), що суперечить умовам спірних договорів фінансового лізингу, які було укладено до моменту підписання договорів застави(том 6, а.с. 158 - 186, том 8, а.с. 69 - 73).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - МРЕВ ДАІ УМВС України (том 6, а.с. 234-239).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Копитової О.С., суддів: Шипка В.В., Разіної Т.І.) апеляційну скаргу відповідача 1 задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року в частині задоволення позовних вимог скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, в іншій частині оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишено без змін, стягнено з позивача на користь відповідача 1 судовий збір на суму 36 540 грн., сплачений за подання апеляційної скарги (том 10, а.с. 174 - 204).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ АБ "Укргазбанк", як заставодержатель спірних предметів лізингу, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 07.07.2015 року, а рішення суду першої інстанції від 21.07.2014 року залишити в силі, аргументуючи порушенням апеляційним судом положень статей 387, 388, 586, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 10, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", статті 17 Закону України "Про заставу", статей 9, 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статей 42, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник доводить помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що відповідач 1 набув права на одержання предметів лізингу у власність, зазначаючи про несплату ним лізингових платежів в повному обсязі та відсутність згоди банку-заставодержателя на відчуження позивачем відповідачу 1 обтяженого заставою майна згідно з актами приймання-передачі предметів лізингу у власність.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2015 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 29.09.2015 року о 10 год. 40 хв., зобов'язано ПАТ АБ "Укргазбанк" до початку судового засідання надати суду касаційної інстанції докази направлення копії касаційної скарги від 27.07.2015 року з додатками ТОВ "Фінансова лізингова група" за його належною поштовою адресою.
14.09.2015 року через канцелярію Вищого господарського суду України ПАТ АБ "Укргазбанк" надало документи, витребувані ухвалою суду касаційної інстанції від 09.09.2015 року (вх. №10022 Д1/13462).
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників скаржника - Старікова Є.О., відповідача 1 - Гребенюк О.В. та ліквідатора підприємства-позивача Ціхоцького В.М., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 1, 2, 4 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Суб'єктами лізингу є, зокрема, лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу та лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.
Положеннями частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" до обов'язків лізингоодержувача, зокрема, віднесено своєчасність сплати лізингових платежів та повернення предмета лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором, у разі закінчення строку лізингу, дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг", якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.
Статтею 386 ЦК України, якою визначено засади захисту права власності, передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Сервіси для юристів